Практичний психолог

Акція «16 днів проти насильства»

 

ВАЖЛИВО!!! БЕЗПЕКА В ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Інтернет — це невід’ємна частина нашого життя.

Він є глобальною системою взаємозалежних комп’ютерних мереж. Інтернет є мережею мереж, що дає можливість створення кіберпростору, де відбувається онлайнова комунікація. Кіберпростір ще називають віртуальною реальністю. Віртуальна реальність — це ілюзія дійсності, створена за допомогою комп’ютерних систем, які забезпечують зорові, звукові та інші органи чуття. Чим більше часу ви проводите в Інтернеті, тим сильніше на ваше життя може вплинути ваша ідентичність як в Інтернеті, так і в офлайні. Офлайн-ідентичність – це ви самі, особа, з якою ваші друзі та сім’я взаємодіють щодня вдома або на роботі. Оточуючі знають ваші персональні дані, а саме ваше ім’я, вік або місце проживання. Ваша ідентичність в Інтернеті – це ви у кіберпросторі. Ваша онлайн-ідентичність – це те, як ви представляєте себе іншим в Інтернеті. Ця онлайн-ідентичність має розкривати лише мінімум інформації про вас.

Будьте обачні, обираючи ім’я користувача або псевдонім для себе в Інтернеті. Ім’я користувача не повинно містити жодної особистої інформації. Це має бути щось доречне і прийнятне. Ім’я користувача не повинно давати привід стороннім людям подумати, що ви є легкою ціллю для кіберзлочинців або хочете привернути небажану увагу Питання збереження приватності в мережі Інтернет є актуальним, оскільки віртуальне спілкування практично ніколи не буває приватним. Інформація, що поширюється в режимі онлайн електронною поштою, соцмережами тощо легко може бути доступна іншим. Від неї також неможливо повністю позбутися. Недостатня захищеність інформації та своїх профілів створює ризик доступу до неї інших людей і її використання без дозволу. Користувачі Інтернету самі несуть відповідальність за захист відомостей про своє життя.

Будь-яка інформація про вас може вважатися вашими персональними даними. Ця персональна інформація може однозначно ідентифікувати вас як особистість. Ці дані містять фото та повідомлення, якими ви обмінюєтесь з родичами та друзями в Інтернеті. Інша інформація, така як ім’я, номер соціального страхування, дата і місце народження або дівоче прізвище матері, відома лише вам і використовується для встановлення вашої особистості. Такі відомості, як медична, освітня, фінансова інформація та дані про працевлаштування також можуть бути використані для ідентифікації вас в Інтернеті.

Комп’ютерні пристрої зберігають ваші дані та є порталом до вашого онлайн-життя. Навіщо та кому можуть знадобитися ваші особисті дані?

− Ними можуть скористатися рекламодавці (для збільшення кількості розсилок).

− Чужі особисті дані використовуються для отримання кредитів та крадіжок коштів із банків.

− Дані можуть бути викрадені з хуліганських спонукань (оприлюднити листування, наприклад).

− Дані можуть бути викрадені для подальшого перепродажу.

− Витік даних можливий з комп’ютера, ноутбука, мобільного пристрою. При цьому дані потрапляють до кіберзлочинців через Інтернет, електронну пошту.

− Цінність для зловмисників є і облікові записи електронної пошти. Адреса електронної пошти може бути використана для підтвердження реєстрації на інших вебсайтах.

Цікаво, що поняття «витік персональних даних» в англійській мові відповідає Identity theft (крадіжка особистості).

Способи захисту особистих даних:

  1. Створення складних паролів.
  2. Використання двофакторної аутентифікації.
  3. Шифрування повідомлень.
  4. Не підключатися до громадського WiFi.

Як покращити безпеку браузера?

Щоб запобігти потенційним загрозам для безпеки браузера та конфіденційних даних під час перегляду веб-сторінок, варто дотримуватись наступних порад.

  1. Оновлюйте браузер та встановлені плагіни, щоб мінімізувати шанси використання вразливостей, а також видаліть усі застарілі плагіни.
  2. Відвідуйте лише безпечні сайти з використанням протоколу HTTPS, про що свідчить замок в адресному рядку. У такому випадку хакери не зможуть перехопити трафік з браузера до веб-сервера.
  3. Остерігайтесь фішингових загроз, які поширюються через електронну пошту та онлайн-повідомлення. Ніколи не відповідайте на небажані електронні листи, не перевіривши дані відправника, та не надсилайте конфіденційну інформацію незнайомцям.
  4. Не завантажуйте підозрілі програми чи файли, а у випадку потреби використовуйте для цього виключно офіційні ресурси.
  5. Використовуйте багатофакторну автентифікацію, щоб зменшити ризики викрадення облікових даних.
  6. Застосовуйте VPN від надійного провайдера, а не безкоштовну версію. Це створить зашифрований тунель для Інтернет-трафіку та захистить від відстеження сторонніми особами.

Більше інформаціїї за посиланнями:

https://www.unicef.org/ukraine/cyberbulling?fbclid=IwAR3m5HdVOwhspQW2fayyYEywK6B2hFjpyM1kbYi1lBjiQW_RL0uYRXndKmE

Про кібербулінг для підлітків

Освітній серіал. Переглянувши 4 короткі відео, ви дізнаєтесь, як виглядає кібербулінг, які причини та потенційні наслідки кібербулінгу, як припинити кібербулінг і що робити, якщо хтось із друзів став жертвою кібербулінгу.

https://www.unicef.org/ukraine/about-cyberbullying-for-teenagers?fbclid=IwAR0aqO-nbYyrFBX8IOD_4EHUlYmNaxlgawS0G-M-prNPk3MjF046Qeim2yc

 

ЦІКАВІ ПСИХОЛОГІЧНІ ЕФЕКТИ

«Ефект очевидців»

Феномен, який полягає в тому, що, коли потрібна допомога, чим більша кількість людей присутня, тим менш імовірно, що хтось із них надасть допомогу. Раніше це розглядалося як ознака дегуманізації, яка відбувається в міському середовищі. Зараз вже відомо, що цей ефект є загальним для всіх. По суті, чим більше людей знаходиться поруч, тим більше ймовірно, що кожен з них вважає, що хтось інший надасть допомогу – отже, ніхто не допомагає.

 “Ефект аудиторії”

Ефект при якому спостерігається вплив сторонньої присутності на поведінку людини. Цей вплив може бути як позитивним, так і негативним. Завдяки численним дослідженням було відмічено, що якщо людина виконує легку і знайому йому роботу, то присутність інших людей покращує його результати, тому стимулює виникнення правильних реакцій. Якщо ж робота складна і мало знайома, то присутність інших людей результати погіршують, стимулюючи неправильні реакції.

«Ефект Зейгарник»

Мнемічний ефект, що складається в залежності ефективності запам’ятовування матеріалу (дій) від ступеня закінченості дій. Названий від імені учениці К. Левіна – Б. В. Зейгарник. Суть феномену полягає в тому, що людина краще запам’ятовує дію, яка залишилося незавершеною. Це пояснюється тією напруженістю, яка виникає на початку кожної дії, але не отримує розрядки, якщо дія не закінчилась. Ефект переважного утримання в мимовільної пам’яті перерваної, незакінченою діяльності використовується в педагогіці та мистецтві.

Ефект ореола

Його суть полягає в тому, що якщо людина в якійсь ситуації справляє позитивне враження, то виникає неусвідомлюване “приписування” йому інших позитивних якостей, навіть якщо вони не проявляються. При виникненні негативного враження, здійснюється спроба бачити в людині тільки погане, не помічаючи повної палітри особистісних характеристик. Серед студентів добре відомий міф: “спочатку студент працює на заліковку, а потім вона на нього”. Справа в тому, що добре займаючись в семестрі і ретельно готуючись до іспитів частина студентів отримують тільки відмінні оцінки в 1-2 семестрах. У подальшому, окремі з них, у силу різних обставин, вчаться менше і на іспитах не завжди відповідають на всі питання. Але на викладача вже діє“ефект ореолу” і він намагається “натягнути” відповідь студента на “відмінно”.

Ефект Пігмаліона.

Ефект Пігмаліона або ефект Розенталя – це унікальний психологічний феномен, який полягає в тому, що людина, яка переконана у достовірності будь-якої інформації, підсвідомо поводиться таким чином, щоб ця інформація підтвердилася.

Ефект Пігмаліона, до речі, часто отримує підтвердження у перевірці паранормальних явищ: прихильники переконуються в тому, що ці явища є, а противники – в тому, що їх немає.

Ефект Пігмаліона дуже ефективний у застосуванні. Ви можете перевірити це, наприклад, на своїй знайомій людині, яка повинна найближчим часом потрапити в нове оточення. Як правило, деякі люди відчувають дискомфорт від того, що їм належить спілкуватися з незнайомими людьми, думають про те, як їх сприймуть, бояться не сподобатися і т.д.

Скажіть людині, що ви вже спілкувалися з такими людьми, з якими їй доведеться зустрітися, і вони налаштовані щодо неї дуже доброзичливо, позитивно, дружелюбно, і розраховують на таке ж ставлення у відповідь. Опинившись в новому оточенні, але будучи налаштованою на позитивний лад, ваш знайомий буде мимоволі поводитися, розраховуючи на те, що ви йому говорили. А це, в свою чергу, буде реалізовувати ваше пророцтво. У підсумку, велика ймовірність того, що відносини в новому колективі будуть приємними і доставлять задоволення і вашому знайомому і тим, хто буде з ним спілкуватися.

 

ПСИХОЛОГІЧНИЙ РЕСУРС. ПРИЙОМИ САМОДОПОМОГИ ЗАСНОВАНІ НА УЯВІ ТА САМОНАВІЮВАННІ.

Успіх приносить не тільки сила волі, а ще й сила власної уяви.

Психологічний ресурс – це “резервуар” життєвих можливостей, які ми використовуємо для вирішення будь-яких життєвих завдань. Життєстійкі люди використовують стратегію виживання, яка перетворює потенційно несприятливі обставини в можливості для особистісного зростання та розвитку.

Як це відбувається? Збільшення стресових обставин призводить до реакції психологічної деформації, яка може знижувати наші життєві ресурси або навпаки, збільшувати життєву енергію. Наприклад, у разі негативної реакції на стрес знижується працездатність, пригнічується нервова та імунна системи, людина може почати хворіти.

Коли нам не вистачає життєвого ресурсу, ми також схильні обмежувати себе, не дозволяючи новому позитивному досвіду стати частиною нашого життя.

Щоб вибрати невідоме майбутнє замість знайомого минулого, потрібна не тільки сміливість, але й психологічний ресурс.

Мозок виживання постійно оновлює наш світ, роблячи висновки про те, що є безпечним, а що ні. У його розумінні невизначеність – це те саме, що й небезпека. 

Саме тому ми її так складно переживаємо.

Наприклад, у результаті досліджень вчені з’ясували, що невпевненість у збереженні роботи завдає ще більшої шкоди для здоров’я, аніж фактична її втрата.

Прийоми самодопомоги засновані на уяві спрямовані на зниження психоемоційної напруженості шляхом активізації уяви та створення потрібних образів.

Сюди включають самонавіювання; моделювання майбутнього; «вживання» у позитивний образ; умовно рефлекторне погашення.

Самонавіювання — навіювання, спрямоване на самого себе. Воно веде до підвищення рівня саморегуляції, що дає можливість людині викликати в себе ті або інші відчуття, сприйняття, управляти процесами уваги, пам’яті, емоційними й соматичними реакціями.

Для самодопомоги ми говоримо про довільне самонавіювання, яке досягається за допомогою вербальних самоінструкцій або уявного відтворення певних ситуацій, однозначно пов’язаних з необхідною зміною психічного або фізичного стану. Його ефективності сприяють психічна релаксація, багата уява. Важливо також враховувати мету, до якої прагне людина.

Мріяння, або моделювання майбутньої ситуації, — це способи самополіпшення емоційного стану шляхом образного уявлення себе в бажаному психічному стані в певній ситуації.

Завдяки повторному, кількаразовому «програванню» моделі бажаної поведінки знижуються сила переживання, рівень тривоги. З’являється впевненість у своїх можливостях, тому що відбувається ніби уявна репетиція, адаптація до майбутніх подій.

«Вживання» у позитивний образ — полягає в уявленні образу реальної або ідеальної людини, на яку хочеться бути схожим або яка поводиться в певній ситуації так, як хотілося б поводитися самому.

Застосування афірмацій

Застосування афірмацій — коротка фраза, що містить вербальну формулу, яка при багаторазовому повторенні закріплює необхідний образ або установку в підсвідомості людини, що може бути використано для розвитку особистості та світогляду, чи досягнення певних цілей.

Було доведено, що своєчасні афірмації покращують ефективність і успішність навчання й освіти, сприяють поліпшенню здоров’я та стосунків, а переваги іноді зберігаються місяцями й роками.

Афірмації — це позитивні, самопідсилювальні твердження, які люди використовують, щоб покращити свій розумовий та емоційний стан, мотивувати себе та внести бажані зміни у своє життя. Афірмації, що йдуть корінням у галузях психології та нейронауки, служать інструментом для зміни моделей мислення, переконань і поведінки з метою сприяння особистому зростанню та самовдосконаленню. Завдяки частому повторенню цих позитивних тверджень люди можуть зміцнити позитивні переконання, змінити негативні думки та розмови з собою на позитивні, та покращити свій загальний психічний стан.

Алгоритм формування

Щоб повторення афірмації було максимально ефективним, необхідно дотримуватися таких правил:

  1. Твердження повинне бути сформульоване як факт, причому в теперішньому часі.
  2. Використовуйте тільки позитивні слова, уникайте негативних тверджень.
  3. Афірмація повинна народжувати позитивні емоції, радість, драйв і пристрасть.
  4. Афірмація повинна бути короткою й, одночасно, яскравою, образною.
  5. Конкретизуйте. Для цього запитайте себе, ким ви хочете стати, щоб відчувати щастя і любов.
  6. Потрібно вибирати афірмацію, яка підхожа вам особисто. Ще краще самому сформулювати її для себе.
  7. Вірте в те, що говорите. Щоб посилити віру, потрібно фіксувати будь-які свої перемоги.
  8. Наприкінці афірмації можна додати: «Я отримую набагато більше, ніж очікую».
  9. Заперечення (“не”) ігнорується на підсвідомому рівні, тому афірмації мають бути конструктивними і позитивними.
  10. Афірмації можуть посилюватися візуалізацією — створенням в уяві бажаних образів.

Типові помилки при використанні

Сумніви і негативні думки.

Механічне, без залучення емоційної сфери, прочитання афірмації.

Протистояння почуттям, що виникають у процесі повторення афірмації.

Самонавіювання за методом Кує

Суть теорії Еміля Куе

Еміль Куе вважав, що людиною керує уява і коли воно болісна, хворіє і сама людина. Тому змінивши внутрішнє уявлення, можна все виправити. Весь процес самонавіювання Куе націлював на заміну хворобливих уявлень корисними і благотворними.

Куе стверджував, що жодну людину не можна у чому-небудь переконати, якщо вона опирається цьому. Тобто існує лише самонавіювання і будь-яке навіювання ззовні людина сама втілює в самонавіюванні.

Основна формула самонавіювання за Куе – проста фраза, яка стверджує лінію позитивного розвитку всього вашого життя:

З кожним днем у всіх відношеннях мені стає все краще і краще.

Варіант другий:

Мої справи з кожним днем у всіх відносинах йдуть все краще і краще!

Куе зв’язав самонавіювання з роботою підсвідомості. Він говорив, що не важливо, чи відповідає ця формула дійсності. Вона адресована підсвідомості, яке приймає її як завдання, що треба виконувати, і починає його здійснення.

Закон зворотного ефекту

Еміль Куе першим дуже глибоко вивчив природу навіювання і на підставі цього сформулював ряд найважливіших принципів цього процесу. Головний його принцип носить назву Закону зворотного ефекту. Суть його в тому, треба ретельно стежити за своїми словами.

Як часто, мріючи про що-небудь, людина говорить: “Добре б цього досягти, але, напевно, у мене нічого не вийде”. Маючи таку установку, людина насправді нічого не доб’ється, скільки б зусиль він для цього не докладав. Інше злощасне слово – “постараюся”. Уже в самому цьому слові спочатку закладено сумнів і очікування невдачі. Але ж його і вживають-то найчастіше! Ні в якому разі не треба сумніватися, не треба намагатися йти до своєї мети, треба вірити в її досягнення. І тоді ви обов’язково її досягнете.

Техніка самонавіювання за Куе

Основа методу Куе – простота. Він навіть назвав свої формули навіювання дитячими висловлюваннями. І вважав, що хоча людина сама вибирає слова, але чим простіше буде фраза – тим кращим буде лікувальний ефект. Тому що наша підсвідомість як раз воліє дитячі формули. Формула повинна бути короткою – максимум три-чотири фрази. Сама техніка самонавіювання полягає в наступному:

  • Вимовляти формулу треба з закритими очима кожен вечір, лежачи в ліжку, і щоранку після пробудження.
  • Вимовляти слід так, щоб ви могли себе чути (цю умову Куе вважав обов’язковою).
  • Говорити треба монотонно, тоді слова чисто механічно повинні потрапляти в підсвідомість.
  • Формулу слід повторювати двадцять разів. Щоб не відволікатися на рахунок, Куе запропонував використовувати шнур з 20 вузликами. Ці вузлики перебираються як чотки.

У разі необхідності можна проводити самонавіювання ще вдень. Роблять це в затишному місці з закритими очима.

Практика по цій техніці не займає багато часу. Так, для відпрацювання основної формули Куе потрібно всього одна хвилина. До речі, хоча Куе і рекомендує вимовляти формулу монотонно, тут він вважає за необхідне зробити акцент на словах “у всіх відношеннях“.

На кожен випадок окремо розробляються конкретні формули. Всі вони повинні бути позитивними. Формула може бути й у вигляді своєрідного “коду”, що зрозумілий тільки людині. Так, щоб зміцнити віру в свої сили, можна повторювати: “Я можу, я можу, я можу“. Інші приклади формул самонавіювання:

  • Я абсолютно здоровий і життєрадісний.
  • Я буду жити довго і проживу сто років.
  • Мій зір поліпшується.
  • Я це зроблю.

Займатися самонавіюванням слід без будь-яких зусиль. Саме напруга не дозволяє людині використовувати свої внутрішні сили повністю. Зусилля можуть звести ефект ваших дій на нівець. Читати формулу слід відсторонено, спокійно і байдуже, ніби вас все це абсолютно не стосується.

Наші переконання і звички складалися без всяких зусиль з нашого боку і без всякої нашої напруги. Тому виробляти нові звички і формувати нові переконання теж треба без особливого зусилля волі. Свідомі зусилля тут найчастіше призводять до зворотного.

Сеанси самонавіювання слід проводити щодня протягом півтора-двох місяців (період формування звички).

З історії

У Стародавньму Єгипті ієрогліфи та написи, знайдені в єгипетських гробницях і храмах, свідчать про те, що єгиптяни вірили в силу слова впливати на реальність. Фараони та жерці читали позитивні твердження, щоб викликати божественний захист і забезпечити процвітання.

Індуїзм і буддизм: мантри, священні звуки або фрази, які, як вважають, мають духовну силу, використовуються в індуїстських і буддистських практиках протягом тисячоліть.

Стародавня Греція: у працях таких грецьких філософів, як Сократ, Платон і Арістотель, можна знайти важливість позитивного мислення та самоствердження. Вони наголошували на силі розуму формувати реальність людини та на важливості культивування доброчесних думок.

Еміль Куе: французький фармацевт та психолог Куе (1857-1926), якого часто вважають піонером сучасних афірмацій. Він розробив метод самонавіювання під назвою «свідоме самонавіювання», який передбачав повторення позитивних тверджень.

Психоаналіз і психодинамічна терапія Зигмунда Фрейда та його послідовники визнавали роль саморозмови та внутрішнього діалогу у формуванні переконань і поведінки людини.

Поява позитивної психології наприкінці 20 століття, зосередженої на добробуті, щасті та особистих сильних сторонах, сприяла популярності афірмацій як інструменту для самовдосконалення. Ключові фігури в цій галузі, такі як Мартін Селігман і Міхалі Чиксентміхайі, наголошували на важливості позитивних розмов із собою та самоствердження для зміцнення психічного здоров’я та стійкості.

Протягом історії афірмації відігравали вирішальну роль у різних культурних, релігійних і філософських контекстах, слугуючи засобом використання сили розуму для формування реальності. Сьогодні афірмації продовжують залишатися важливим інструментом у сучасній психології та особистому розвитку, допомагаючи людям культивувати позитивні переконання, подолати негативні моделі мислення та досягти бажаних результатів.

 

САМООЦІНКА ЧИ САМОЦІННІСТЬ

Самооцінка це психологічне і емоційне відчуття себе, віра в себе, оцінювання особою самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей.

Самооцінка — явище суб’єктивне. Але це жодним чином не принижує її значення, і тим паче — значення саме адекватної самооцінки.

Самооцінка може бути адекватною та неадекватною, залежно від того, як вона співвідноситься з реальними проявами людини. Неадекватна, в свою чергу, може бути завищеною – для неї характерна переоцінка людиною своїх позитивних якостей та заниженою, яка проявляється через применшення переваг і перебільшення недоліків.

Важливим є розуміння відмінності між оцінкою й цінністю.

В більшості простих життєвих ситуаціях людині не потрібно ставити собі оцінку, а от відчувати свою цінність варто завжди.

Люди хочуть підвищити свою самооцінку, тому що вони прагнуть всередині почуватися добре. Але насправді – це не про самооцінку, а про самоцінність.

І тут потрібно розуміти, що наша цінність – це основа. Якщо вона не залежить від наших успіхів чи невдач і різних ситуацій, то самоцінність буде стабільною. Тобто, в ідеалі незалежно від того, які події відбуваються в житті людини, вона буде відчувати себе самоцінною.

Якщо відштовхуватись від цього, то для того, щоб почуватися краще потрібно працювати не з самооцінкою, а з самоцінністю. Тобто формувати в собі цінність свого Я.

Щож для цього робити?

Переконайтеся, що ваші думки про себе є правдивими

Думки та емоції формують наше сприйняття світу і себе.

Зазвичай, люди із заниженою самооцінкою вважають: “Я ні на що не здатен“, “В мене ніколи нічого не виходить” та “Від мене жодної користі“.

Такі думки з`являються раптово та автоматично. Вони емоційно забарвлені, тому якщо не має такої звички, ми не аналізуємо їх, а частіше одразу погоджуємося.

Коли вам приходить в голову якась думка типу “Мені не вдасться виконати це завдання!”, подумайте над:

  • які в мене докази, що це дійсно так?
  • які в мене докази, що це не так?
  • чи були в мене схожі ситуації в минулому та як вдалося їх вирішити?
  • що зараз мені допоможе вирішити це питання?

Такий аналіз дасть змогу розглянути думку та виявити: вона дійсно правдива чи ви керуєтеся емоціями, які взяли гору.

Подивитися на свою ситуацію очима спостерігача

Уявіть, що до вас прийшла близька людина, а в неї така ж сама ситуація: їй здається, що нічого не виходить.

Подумайте, що порекомендувати.

Після того, як у вас в голові сформувався план порятунку подруги чи друга, запитайте себе: як я можу використати власні поради для себе? Що з цього допоможе в моїй ситуації?

Згадайте, що позитивного у вас помічають інші

Напишіть ваші риси та вміння, про які згадують в розмовах колеги, друзі чи близькі.

Якщо це буде складно зробити одразу, то дайте собі час на пригадування ситуацій та діалогів з життя.

Ви виконуєте роботу вчасно та ретельно, а вас за це хвалять?

Друзі кажуть, що завдяки вам навчилися щось робити?

Люди із заниженою самооцінкою мають труднощі з визнанням своїх позитивних рис чи досягнень. При цьому часто забувають теж про свої сильні сторони.

Таке завдання допоможе більш цілісно подивитися на себе, та почерпнути інформацію про себе, на яку ви до цього спеціально не звертали уваги.

Подумайте, якою людиною ви хочете бути

Подумайте та запишіть:

  • якими рисами та навичками ви б хотіли володіти?
  • що допоможе вам навчитися цінувати себе та свої старання?

Ймовірно, у вас вийде перелік пунктів: впевненість в собі, креативність, вміння розмовляти з складними людьми…

Поставте контрольне запитання до кожного пункту зі свого списку: “Як я знатиму, що стала впевнена в собі?“, “По чому зрозумію, що я креативна? Як я відчую, що мене поважають?“.

Це допоможе чіткіше побачити, куди вам прямувати та як виглядатиме пункт призначення.

До приклада, для когось бути впевненим в собі – це не боятися виступити з доповіддю перед одногрупникамии, тоді як для іншого – це започаткувати власний проект та відповідати за його розвиток.

Кращих чи гірших рис нема, бо ви самі визначаєте, яка риса допоможе вам почуватися цінним для самого себе.

Самооцінка змінюється впродовж життя

Вона зростає, коли ми свідомо розвиваємо і ті позитивні риси, які в нас є, і ті які хочемо сформувати у себе. Це веде до більшої цінності себе.

Цей шлях не є коротким, проте він дає стійкий результат та розуміння, на що в собі можна опиратися, щоб стати тією людиною, якою хочу бути.

Зрозумійте свою цінність з психологом

До психолога приходять, щоб попіклуватися про найважливішу людину свого життя – про себе самого.

Завдяки спільній праці з фахівцем можна навчитися краще розуміти свої потреби та причини власних труднощів, опанувати нові моделі поведінки та розвинути бажані для вас якості.

Перші консультації з психологом будуть присвячені стану вашої самооцінки і того, що на неї вплинуло. Після цього вам запропонують спільну роботу над розвитком навичок поведінки, формуванням більш адекватного уявлення про себе.

Це буде планом особистісного росту, який психолог запропонує в залежності від вашої ситуації та потреб.

*****

 

 

КІНО ЯК РЕСУРС

Події останнього року виснажують багатьох із нас. У своїй практиці психологи дуже часто мають справу із ситуаціями, коли люди буквально не знають, де брати сили, щоб рухатися далі.

Способів відновлення ресурсу багато. Один з із найдоступніших кожному способів самодопомоги — є перегляд фільмів.

Як саме кіно допомагає боротися з пригніченим станом?

Під час перегляду будь-якого аудіовізуального ряду відбувається:

  • перемикання уваги. Перегляд фільмів сприяє відволіканню (хоча б частковому) від думок про війну та тяжких спогадів. Глядач поринає у фантазійний світ і зосереджується на подіях фільму.
  • зміна настрою. Кіно неабияк впливає на емоційний стан глядача. Тож, підбираючи фільми для перегляду з метою самопідтримки, пам’ятайте про це.

Наприклад, перегляд комедій активізує ендорфіни (гормони щастя). Також ендорфіни підвищують імунітет, що безперечно допомагає організму боротися з наслідками стресу.

– у випадку ототожнення себе з якимось героєм фільму може виникнути переосмислення певних аспектів свого життя, з’являється віра в себе, майбутнє, перемогу тощо.

– ситуації, в які потрапляють персонажі, та способи їхнього реагування, розв’язання проблем можуть допомогти вам проаналізувати власну поведінку та скорегувати її в разі необхідності.

Яким жанрам віддати перевагу?

Насправді все залежить від ваших вподобань. Якщо ви ніколи не любили дивитися комедії або детективи, то нав’язувати собі їх не потрібно. Головне, на що потрібно звернути увагу: фільм має вселяти віру у краще, в неминучу перемогу добра, дарувати сили, надію, наснагу, бажання жити та рухатися далі, нові знання.

***

 

Важливо! Звернення до здобувачів освіти

Війна Росії проти України вмить докорінно змінила життя української молоді.

Багато підлітків зайнялися волонтерством, допомогають близьким та тим, хто поруч та потребує уваги, багато хто став краще вчитися та став більш відповідальним.

Але багато хто з підлітків психологічно травмований, та навіть не розуміє цього. Внаслідок цього можуть розвиватися різні стани, в тому числі розлади поведінки (схильність до агресії, асоціальної та насильницької поведінки). Знижується критичне мислення.

І саме це зараз використовують російські пропагандисти.

Провокування масових бійок серед молоді і підлітків – це спроба російських пропагандистів провести чергову інформаційно-психологічну операцію та використати підлітків для дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні. Мова йде про неформальний рух «Редан», що почав росповсюджуватися у соцмережах кілька днів тому і вже спровокував сутички у різних містах.

Можливо за різними лозунгами та думками ви не можете розібратися в інформації і вам здається, що ви праві, що ви за справедливість. АЛЕ В ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ МОЖНА БРАТИ УЧАСТЬ У МОЛОДІЖНИХ РУХАХ, ЯКІ ТОЛЕРУЮТЬ І ЗАОХОЧУЮТЬ ДЕВІАНТНУ ПОВЕДІНКУ ТА ПРОВОКУЮТЬ БІЙКІ. ЦЕ – ЗЛОЧИН. Тим паче під час війни. Тим паче, якщо це йде з країни ворога.

Думайте, перш ніж десь взяти участь, чим це може нашкодити вам чи іншим. ДУМАЙТЕ ТА АНАЛІЗУЙТЕ ІНФОРМАЦІЮ, ВИ ЦЕ МОЖЕТЕ.

Коли ви дестабілізуєте ситуацію у країні – ви стаєте внутрішнім ворогом. Але ж ви не хочете цього. Прислухайтесь до себе – зараз кожен хоче бути захісником та робити щось для ПЕРЕМОГИ, де б він не був.

Ностальгія: теплі спогади чи пастка

Ностальгія – складний емоційний стан, що може об’єднувати почуття втрати та піднесення, надії та водночас тривоги з приводу свого теперішнього чи майбутнього. І хоча вперше це поняття з’явилося як дефініція стану глибокої туги людини за батьківщиною, сьогодні ми точно знаємо: приводів для ностальгії – значно більше.

Щасливі спогади з дитинства, святкування дня народження, прогулянки з друзями… усі ці фрагменти з минулого вриваються в наше життя, часто без запрошення. Виникають гарні емоції, такі ж, як тоді. Але може виникнути і ішше почуття – почуття жалю, що це все було і так само гарно вже ніколи не буде.

Що ж робити, щоб ностальгічні спогади не нашкодили?

БУДЬТЕ РЕАЛІСТОМ

Згадуючи минуле, люди схильні ідеалізувати. Хороші, радісні події з плином часу нам здаються ще більш щасливими, а негативні аспекти – наша пам’ять ніби витісняє. Так ми у власних спогадах «змінюємо реальність». Те саме стосується і людей з минулого. Будьте обережні. Насправді це така собі когнітивна пастка, через яку, створений вашою уявою та пам’яттю ідеал з минулого стає недосяжним.

ДОСЛІДЖУЙТЕ ВЛАСНІ ЕМОЦІЇ

Ностальгія часто показник того, що в теперішньому житті людині чогось бракує. Наприклад, відчуття легкості та безтурботності, як до війни. Тобто, бракує не обставин з минулого, а власного емоційного стану в тих обставинах. Головне зрозуміти: в чому справжня причина вашої ностальгії? І пам’ятати, що емоційний стан можна корегувати, він в більшій мірі залежить від нас самих.

ШУКАЙТЕ НОВІ ВРАЖЕННЯ

Одна з причин для ностальгії – це відсутність нових вражень та знакових подій в житті. Тому наш мозок повертає нас в минуле знову і знову в пошуках приємних емоцій. Але ж життя тут і зараз. Тож надійний спосіб у цьому випадку – це нові враження. А досягти цього можливо завдяки соціальній активності, корисній діяльності, новим контактам, але найголовніще це знаходити гарне у кожному дні.

 

Життя з родичами під час війни. Як зберегти стосунки

«Ще трохи й ми всі приб’ємо один одного», «я ненавиджу війну, через неї ми зараз починаємо ненавидіти один одного», «якщо я зараз не поїду, ми більше ніколи не будемо нормально спілкуватися»… Ці фрази все частіше лунають у кабінетах психологів. Адже через війну чимало українських сімей змушено живуть кількома поколіннями заразом — мати та батько, їх дорослі діти, онуки, а іноді навіть прабабусі та прадідусі. Не дивно, що кількість та складність внутрішньосімейних конфліктів швидко зростає.

Чому так складно жити разом

Бо кожен з членів сім’ї щось втратив через війну. Кожна втрата — це горе. Через етапи горя — злість, заперечення, депресію та інші стани — потрібно пройти. Це складні емоції як для тих, хто їх відчуває, так і для тих, хто знаходиться поруч. Крім того, ваші батьки або діти, з якими ви давно не жили разом, могли дуже змінитися. Також іншими стали побут, порядок дня та сам спосіб життя. Додайте до цього неможливість хоч ненадовго усамітнитися — у людини наростає почуття, що вона більше собі не належить.

Що з цим робити?

  1. Почати говорити. Це складно, якщо ви раніше не говорили членам родини про свої почуття та переживання. Але зараз потрібно дати вихід емоціямале робити це спокійно, усвідомлюючи кожне слово. Треба пояснювати, що подобається, а що ні, без образ, без підвищеного тону, з повагою до іншого (памятаючі, що це твоя близька людина) та шукати компроміси разом.
  2. Обговоріть всі родинні обов’язки та відповідальність. Розпишіть все по пунктах та розділіть між членами сім’ї. Під переліком можна навіть поставити підписи та повісити його на стіні. Старшому поколінню це зробит важче, але це дуже допомагає усвідомити необхідність прав та обовязків для кожного.
  3. Дайте собі час “поза сім’єю”. Наприклад, не обов’язково разом снідати, обідати та вечеряти. Якщо ви не їли всією родиною до війни, то і зараз це робити не треба.
  4. Згадайте та використовуйте ті варіанти спільного дозвілля, які подобаються вам усім (наприклад, родинні прогулянки або перегляд фільмів).
  5. Не накопичуйте негатив. Краще виявляти емоції частіше, але у “лайтовій” формі, не чекаючи на вибух емоційної “бомби”.
  6. Обговорюйте плани на майбутнє. Віра у майбутнє додає сил та оптимізму все подолати. Мрійте, вірте, діліться думками з найближчими!

 

Тривожні думки: рекомендації щодо самодопомоги

Звідки приходять погані думки? Вони —паростки складних ситуацій та травмувальних подій. До того ж це негативні роздуми підтримуються та підживлюються оціночними судженнями сторонніх та власних гірких помилок. По суті, погані думки є відлунням негативного досвіду — як свого, так і чужого. Крім того, одна з особливостей пам’яті — зберігати спогади про невдачі довше, ніж про успіх.

Тобто сама собою наявність поганих думок є абсолютно нормальним явищем. Але тільки в тому разі, коли вони — як хмарки на емоційному небосхилі. Промайнули й щезли. Та іноді погані думки стають нав’язливими. Вони здатні псувати сон, впливати на здатність розсудливо міркувати, працювати й загалом вести активне життя.

Найчастіше негативні переживання посилюються після сильного стресу або на тлі емоційного вигорання. Ці стани наразі характерні для майже кожного з українців через війну.

Перший дзвіночок — надмірна наявність у думках чи навіть висловлюваннях слів-маркерів, які вказують на перебільшення масштабів катастрофи: “усі”, “завжди”, “ніколи”, “нікому”, “нічого”.

Загалом для роботи із тривожними думками рекомендуємо використовувати такий алгоритм:

  1. Опишіть ситуацію, що викликає у вас занепокоєння.
  2. Перерахуйте тривожні думки, які виникають щодо цієї ситуації.
  3. Розташуйте ці думки за ступенем вірогідності відповідності реальній ситуації (від більш реальних до менш реалістичних).
  4. Придивіться до думок, в яких є високі шанси на втілення в житті. Подумайте, на які життєві обставини ви в змозі вплинути?
  5. Складіть план дій: що будете робити в разі розвитку подій за найгіршим і найкращим сценарієм.
  6. Знайдіть та запишіть думки, які додають сил, ресурс, надію на позитивний результат.

Аналізуючи тривожні думки, важливо усвідомити, що це лише думки, а не реальність.

Якщо вам складно об’єктивно оцінити проблему — спробуйте побачити її очима іншої людини (батьків, друга, публічної людини, яку ви поважаєте, або навіть кіногероя).

Поради батькам про те, як зрозуміти підлітка

Дистанціонування та гарячність часто є тими єдиними способами спілкування, до яких вдається ваш підліток, опинившись у складній ситуації, що, у свою чергу, провокує виникнення ще більшої кількості конфліктів.

Багато батьків знають про те, що чим більше вони пригнічують своїх дітей, тим більше зустрічають спротиву та затятості при відстоюванні їх юнацьких поглядів. Підлітки емоційно реагують або замикаються в собі й думають: «Мої батьки не знають відповідь, то ж який сенс намагатись розкриватися перед ними? Я тільки негативно їх налаштую».

Ви повинні зрозуміти, що мовчання або гостре реагування – це їхня спроба впоратися зі стресом і захиститись. Вони просто не знають інших, більш конструктивних способів.

Пропонуємо до вашої уваги пять корисних порад, які ви можете застосувати при спілкуванні з вашими дітьми-підлітками.

1. Постарайтеся зробити все, щоб діти захотіли вас почути.Є простий та універсальний секрет, який допоможе вам ефективно контактувати з вашим підлітком: незалежно від того, наскільки це важко, постарайтесь усі ваші розмови починати зі щирої спроби зрозуміти вашу дитину, навіть якщо ви абсолютно не згодні з нею або поки не розумієте, про що вона пробує вам розповісти.

Спробуйте розпочати так: «Я розумію, наскільки тобі важко через те, що зараз дистанційне навчання. Навчання – це твоя праця, на тобі лежить відповідальність за її виконання в міру своїх здібностей. Отже давай сядемо і разом придумаємо хороший спосіб розпланувати твій вечір так, щоб ти все встигла». Тільки не кажіть: «Я розумію, але…», в цей самий момент це дискваліфікує все, що ви тільки-но сказали.

Почніть зі справжнього розуміння як з відправної точки і, перед тим як надавати поради, постарайтеся поставити себе на її місце.

2. Постарайтесь приборкати свою емоційну реакцію.У той момент коли ви пробуєте донести свої ідеї до підлітка, емоції можуть стати вашим ворогом. Нагадайте собі про те, що все, що він каже й робить, він робить абсолютно не для того, щоб насолити вам або чимось докорити. Так, вам можуть не сподобатись його поведінка чи думки, але постарайтеся тримати свої емоції при собі, навіть якщо ця поведінка впливає на ваш стан у цілому. Це нелегко, це важко, але це навичка, яку ви можете розвивати, як і будь-яку іншу.

3. Ставте відкриті запитання, що вас цікавлять, але тільки не конфронтаційні.Попросіть вашого підлітка розповісти про свої ідеї та підтримайте його. Хай він побачить, що ви вірите в нього і не відчуваєте злості на його войовничі спроби утвердитись у цьому житті. Коли ви проявляє віру в його здібності та надаєте йому особистий простір для самостійного прийняття рішень, то ініціюєте розвиток у своєї дитини справжньої впевненості в собі.

Не ставте конфронтаційних запитань, що можуть спровокувати в дитини бажання захиститись від вас: «Чому ти не можеш підвестись тоді, коли треба? Що з тобою відбувається?». Краще використовуйте відкриту форму діалогу: «У тебе є які-небудь ідеї, як підвестись тоді, коли треба?». Якщо дитина каже, що немає, запропонуйте кілька ваших власних варіантів і спитайте, який з них влаштує її більше. Вашому підлітку дуже важливо зрозуміти одну річ: йому самому доведеться вирішувати свої проблеми. Не переходьте на його територію. Просто допоможіть розібратися та прийняти рішення, а також будучи поруч, дозвольте пережити закономірні наслідки його поведінки.

Ваше завдання полягає у сприянні самостійному та незалежному мисленню вашої дитини, завдяки чому вона відчує певний контроль над своїм життям. Відкрито вислухайте все, що вона скаже, та запропонуйте критично оцінити кожний з можливих варіантів. Що в них дійсно ефективно, а що проблематично для виконання? Якими можуть бути наслідки та пов’язані з ними переживання, як вона буде справлятися з ними?

4. Не відчувайте, що маєте якісь потреби, будьте незалежними. Намагайтесь не відчувати глибоку потребу в тому, щоб ваш підліток обов’язково співробітничав з вами чи завжди поводився добре. Коли ви чогось вимагаєте від своєї дитини – чогось, що покращить ваше самопочуття (і заспокоїть вас), ви стаєте вразливими, тому що вона зовсім не повинна давати вам це. Не отримуючи бажаного, ви будете ще більше прагнути контролювати свою дитину та маніпулювати нею. У свою чергу, ваш підліток буде ставати все більше й більше неслухняним або слухняним пасивно – у будь-якому випадку нічого доброго.

Правда в тому, що для отримання почуття внутрішнього комфорту вам за великим рахунком ніхто не потрібен. Ви можете самі вирішувати свої власні проблеми й відчувати впевненість у своїх силах. Тож якщо ваш підліток щось робить певним чином, це його проблема – проблема, яку йому теж треба буде вирішити самому. Ваше завдання – подумати над тим, що ви зробите по відношенню до нього та як відреагуєте на його поведінку. Це як раз повністю у ваших руках.

Спитайте себе: «Як я хочу діяти незалежно від того, що зробить моя дитина? З чим я можу миритись, а з чим ні?». Зберіть усі сили та скажіть собі: «Якщо моя дитина кричить на мене, замість того, щоб відчувати гостру потребу в тому, щоб вона припинила кричати, я можу просто розвернутись, піти геть і не втягуватись у конфлікт». Покажіть дитині, що не станете розмовляти, доки вона не підійде до вас увічливо та делікатно.

Сенс ось у чому: коли ви не намагаєтеся примушувати дитину змінитись або відповідати певному шаблону, то можете виробити для себе вірну позицію. Як наслідок, ваша дитина стане більш слухняною, тому що не буде кому чинити спротив. Якщо ви робите спроби контролювати її та управляти нею, та ще й не реагуєте на неї, вона буде змушена боротися із самою собою, а не з вами.

5. Нічого не робіть, доки обидва не заспокоїтесь. Ще одне правило: нічого не робіть до тих пір, доки ви й ваша дитина не станете абсолютно спокійними. Просто нічого не робіть, нічого не кажіть. Ви можете, якщо потрібно, взяти тайм-аут на кілька хвилин або на стільки, на скільки буде потрібно. Коли емоції стабілізуються, сядьте та порозмовляйте. Дуже неефективно робити спроби починати обговорювати серйозні теми чи приступати до розв’язання конфлікту, перебуваючи в самому розпалі сварки. Тож, якщо ви або ваша дитина засмучені, зробіть паузу й поверніться до розмови тільки тоді, коли зможете порозмовляти у спокійному тоні.

Якщо при спробі порозмовляти ваша дитина грубить або переходить межі дозволеного, усе одно тримайте себе в руках і зробіть усе можливе, щоб не втягнутись у конфлікт. Якщо в даний період часу ваші стосунки такі, що забезпечити відкриту, поважну бесіду неможливо, пам’ятайте, що проявляти мудрість і сталість – це все-таки ваше завдання.

 

Як запобігти конфлікту

часто веде до конфліктів. Саме через те, що ми не знаходимо в собі сили цікавитися ще й життям інших членів сім’ї, відвернутися від своїх справ та вислухати того, хто поряд. До вашої уваги відеопрезентація з порадами, як запобігати виникненню конфліктів.

Бережіть стосунки

ОСОБИСТІ КОРДОНИ

ОСОБИСТІ КОРДОНИ – це ті обмеження, які ми вибудовуємо з іншими людьми, це визначення того, що ми вважаємо прийнятним в їх поведінці щодо нас, а що – ні.

Це суто наш особистий простір, індивідуальна сфера інтересів, принципів і переконань.

Це наче невидима лінія, що відокремлює нас від інших людей.

Проте особисті кордони не стійки, вони змінюються, в залежності від ступеня близькості нам конкретних людей.

Пропонуємо вам переглянути відео «Особисті кордони»

Насильство – важлива соціальна проблема!

Існує широко розповсюджений міф, що насильство в родинах – проблема лише неблагополучних родин, і майже завжди сімейне насильство пов’язане з пияцтвом і бідністю. Однак, за деякими дослідженнями, це не зовсім так. Насильство властиве всім соціальним групам і не залежить від економічного становища родини загалом.

Тільки віднедавна теми насильства в родині стали предметом публічного обговорення. Щоб перемогти реальне зло, треба відкрито обговорити проблему та шукати шляхи вирішення.

Скільки людей страждає від насильства та чому ми його толеруємо?

https://youtu.be/rUb9wpPW160

Що таке фізичне насильство та які його ознаки?

https://youtu.be/wTh90oB97vM

Ознаки сексуального насильства.

https://youtu.be/p0ORcQ2TMQU

Ознаки сексуального насильства.

https://youtu.be/dHXHaCB9caM

Ознаки економічного насильства.

https://youtu.be/UzsYsJi69TQ

Чому виникає домашнє насильство.

https://youtu.be/UnR4fWKRP2Y

Чому насильство повторюється.

https://youtu.be/NzV8c1FBlm4

Як насильство впливає на постраждалих, кривдників та суспільство.

https://youtu.be/sIHVy3s7uQ0

Що змушує постраждалих залишатися у токсичних стосунках.

https://youtu.be/WeGQNUWm89g

Як зрозуміти, що людина поруч може потерпати від насильства.

https://youtu.be/GdRXlWLt9FQ

Як говорити з постраждалими від насильства.

https://youtu.be/RyiTxp9HUUk

Якої допомоги потребують постраждалі від насильства

https://youtu.be/evBdLLOJmLs

Які заходи застосовують для покарання кривдників.

https://youtu.be/nVwiMcD1E6E

Важливо!

У ситуаціях жорстокого поводження з дитиною або ризиків щодо їх виникнення стосовно дитини, домашнього насильства або загрози його вчинення, а також ситуації булінгу особа може звернутися, окрім нижчеперелічених механізмів, особисто до органів Національної поліції та служби у справах дітей.

У разі неможливости звернення до органів Національної поліції, юридичні та фізичні особи, яким стало відомо про дитину, що постраждала від жорстокого поводження або життю чи здоров’ю якої загрожує небезпека, зобов’язані негайно звернутися до суб’єктів виявлення та/або організації соціального захисту дітей.

Особа може звернутися для отримання консультацій юристів, психологів та соціальних працівників на:

– Національну дитячу «гарячу» лінію 116 111 з мобільних або 0 800 500 225 зі стаціонарних (з пн. – пт. з 12.00 до 20.00). Лінія є безкоштовною, анонімною та конфіденційною;

– Національну «гарячу» лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації за тел. 0 800 500 335 або 116 123 з мобільних або стаціонарних цілодобово (безкоштовно, анонімно та конфіденційно);

– «гарячу» лінію для осіб, які постраждали від домашнього насильства, створену на базі Урядового контактного центру за номером 15-47. Сервіс цілодобово доступний, дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними та конфіденційними.

Гарячі лінії психологічної допомоги

Гаряча лінія для жертв домашнього насильства

15-47 (з мобільного чи стаціонарного телефону)

Гаряча лінія працює на базі Урядового контактного центру, аби надавати психологічну допомогу потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам і дітям. Сервіс доступний цілодобово. Дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними та конфіденційними.

 

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації

0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 123 (з мобільного)

Громадська міжнародна правозахисна організація Ла Страда-Україна надає безкоштовну, цілодобову та анонімну допомогу тим, хто піддається фізичному, психологічному, сексуальному чи економічному насильству. Постраждалі можуть отримати психологічну підтримку та консультації щодо того, як знайти безпечний вихід із складної ситуації.

Консультації можна також отримати онлайн: 

 

Національна гаряча лінія для дітей та молоді

0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 111 (з мобільного)

Звернувшись на цю лінію, діти та молодь можуть анонімно отримати пітримку і поради щодо проблем в особистих стосунках, булінгу, непорозумінь з батьками, насильства чи жорсткого поводження. Крім того, дорослі можуть проконсультуватися з психологами, юристами та соціальними працівниками щодо випадків порушення прав дитини. Наразі лінія працює у будні з 12:00 до 20:00.

Консультації можна також отримати онлайн: 

 

Безоплатна правова допомога

0 800 213 103  (зі стаціонарних та мобільних телефонів) 

Дорослі та діти постраждалі від домашнього насильства, люди, які опинилися у складних життєвих обставинах, люди з інвалідністю чи малозабезпечені сім’ї, внутрішньо переміщені особи, учасники бойових дій можуть безоплатно отримати правову інформацію, консультації і роз’яснення з правових питань, допомогу зі складення заяв, скарг, інших документів правового характеру (крім процесуальних), а також допомоги у доступі до вторинної правової допомоги та медіації.

 

Психологічні консультації для підлітків Teenergizer 

https://teenergizer.org/consultations/

Об’єднання підлітків Східної Європи та Центральної Азії Teenergizer безкоштовно та анонімно надає онлайн-консультації, завдяки яким можна отримати професійну допомогу від психологів та консультантів щодо будь-яких запитань: булінгу у школі, конфліктів з батьками, хвилювання щодо сексу, стресу перед іспитами, а також підтримку щодо виявленого ВІЛ-позитивного статусу.

 

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З ОРГАНІЗМОМ ЧЕРЕЗ СІМ МІСЯЦІВ ХРОНІЧНОГО СТРЕСУ?

Війна, що залишається на тлі протягом тривалого періоду, впливає на організм як стресовий чинник, якщо людина читає новини, обговорює з іншими людьми події, має знайомих військових чи переселенців.

Якщо людина глибоко в тилу припинила взаємодіяти з воєнною тематикою взагалі, то війна може не створювати для неї стресу.

Але людина, яка не забула про війну, майже напевно матиме симптоми хронічного стресу: загострення або появу фізичних хвороб, депресію, підвищену тривожність і розосередженість, демотивацію.

🔆ЯК ДОПОМОГТИ СОБІ

Зверніть увагу на безпеку.

  • Якщо людина сидить під бомбардуваннями, найкраще, що вона зараз може зробити для себе, — виїхати з цієї зони.
  • Якщо це неможливо, варто максимум зусиль направити на рутинне піклування про себе і близьких: створення максимального комфорту в усьому, в чому можливо тут і зараз. Паралельно відслідковуючи усі можливості виїхати в безпеку.

В умовно безпечних місцях треба відслідкувати усі свої потреби, які раніше задовольнялися автоматично, а тепер або вимагають особливих зусиль, або ігноруються. Для кожної з таких потреб варто розробити спосіб найпростішого її задоволення. Це дозволить як відчути більше стабільності, так і не витрачати зайві сили.

Також на нас постійно тисне ще почуття провини за те, що я наче замало вкладаюсь у те, щоб перемога сталася, що не на часі задовольняти потреби. Там, де ти міг би зробити життя кращим, ти нібито не маєш права. Не маєш права зараз радіти та бути щасливим, бо комусь точно гірше.

📌Тут як приклад є Ізраїль — у них війна йде постійно, але немає заборони на радість. Навпаки — вони радіють життю, будують життя якомога краще, якомога яскравіше. І саме це дає їм можливість понад 70 років постійно воювати та водночас жити на повну.

 

Почуття провини та «неначасність» життя для українців значною мірою є нав’язаною культурною концепцією.

Якщо комусь погано, то решта теж не має права радіти, якщо десь помирають люди, то всі мають одночасно з цього приводу мати суцільну жалобу.

Тут нашаровується дуже багато культурних контекстів: ставлення до смерті, ставлення до чужих страждань тощо.

 

Якщо в нас нормально працює система, ми в будь-якій ситуації, можемо відповісти обставинам, отримати необхідний результат.

🚫А коли відчуваємо, що немає сил і можливості відповісти на проблему, то єдине, що лишається, — страждати. І так страждання стає основою психіки.

Через це ми швидко виснажуємося як система: починаємо хейтити одне одного, якщо швидко не вдається перемогти.

Стрес і страждання забирають наші сили. Для того, щоб бути ефективним, необхідно мати потужний внутрішній ресурс. Цей ресурс починається з піклування про себе і власного щасливого життя.

Копінгові механізми — це навички, які допомагають нам упоратися зі стресом.

 

УМІННЯ ВІДСТЕЖУВАТИ СВОЇ ЕМОЦІЇ.

  • Потрібно спочатку дозволяти собі певні емоції, а проживши їх, помічати, які конкретні причини були для цієї емоції та що з цим можна зробити.

УМІННЯ ПРОЖИВАТИ СВОЇ ЕМОЦІЇ.

  • Це набір практик, серед яких мають бути й гальмівні (на кшталт дихання та медитацій), але цього точно буде недостатньо. Бо якщо в нас є причина для агресії або страху, це вимагає фізичної дії. Не просто дозволити собі гнів, а дозволити собі цей гнів вилити, наприклад, у крик, боксерську грушу, знищення паперу тощо.

УМІННЯ ПІКЛУВАТИСЯ ПРО СЕБЕ.

  • Коли є серйозна проблема, ми часто знецінюємо свої дрібні потреби, тому що «та на що це впливає?!». Але якщо ми маємо кілька десятків незадоволених, навіть найдрібніших потреб, то якість життя суттєво знижується.
  • Відповідно, рівень стресу суттєво зростає. Якщо головну проблему прибрати не можна, можна вибудувати фундамент з інших, задоволених потреб, і тоді головна проблема перестає бути настільки болючою.

 

БУДУВАТИ ТА ПОВЕРТАТИ ДОВІРУ ДО СВІТУ

Довіра та недовіра — це дві здорові сторони одного цілого.

Довіра людей базується на маленьких речах і знаках, якими людина щодня маркує власну довіру.

Рівність у стосунках, коли ви однаково віддаєте щось одне одному — це про повагу, але разом із тим і про довіру.

Від сліпої довіри краще відмовитися.

Коли ми на все заплющуємо очі й перекладаємо відповідальність на партнера, бо довіряємо йому, це може стати зручним способом до маніпуляції та газлайтингу — тобі говорять, що все добре й чудово, а паралельно використовують.

Складові довіри:

  • межі, які не мають порушуватися;
  • надійність;
  • відповідальність.

Довіра — це рух. Рух «до» — до когось, до чогось. Цей процес базується на тому, як я вчуся будувати цю довіру з різними людьми.

Якщо з учителями було непросто — з іншими фігурами авторитету також може бути складно. Якщо з батьками вийшло побудувати довіру, то може все бути й легко.

Довіра повинна мати місце для сумніву. Вона не має бути сліпа. Довіра також працює на рівні фізіології.

Для українців характерною є базальна тривога. Цей термін запровадила психологиня Карен Горні.

БАЗАЛЬНА ТРИВОГА — ЦЕ МЕХАНІЗМ НА РІВНІ ТІЛА, ЯКИЙ УНЕМОЖЛИВЛЮЄ ПОБУДОВУ МʼЯКОГО СПОКІЙНОГО КОНТАКТУ. Це ніби постійно жити з білим шумом.

  • Ми, українці, як нація розуміємо базальну тривогу та постійно очікуємо, коли вона вигулькне.

 

  • Переживши Голодомор, Другу світову війну, репресії, вбивства, ми знову опиняємося у війні.

Базова довіра до світу базується на нашій довірі до того, що наші близькі говорять нам про світ.

Але зараз ми розуміємо, що світ не діє за правилами. Наша довіра до світу підірвана.

ЯК ДОВІРЯТИ МАЙБУТНЬОМУ

✅Зараз треба дати собі право не довіряти майбутньому та згадати про недовіру світові.

✅Перед тим, як іти вперед, зрозуміти місце, де ти є зараз.

✅Надати сенс тому, що відбувається. Проговорити це з найближчими людьми. Іноді треба проговорити все, що ще не розумієш, щоби воно стало звичайним і припинило тебе їсти зсередини. Тобто будувати майбутнє тут і тепер.

ЯК ПОВЕРНУТИ ДОВІРУ ДО СЕБЕ

👉🏻Часом ми самі заганяємо себе в некомфортні обставини, зраджуємо себе.

👉🏻Тут треба обирати стовпи довіри та працювати з кожним із них. Потрібно сказати «ні» собі, а потім — іншим. Багато хто з нас звик тримати себе в лещатах, насильницьких межах. Треба бути до себе добрішими. Ми не просто так переходимо свої межі, іноді в нас просто немає вибору.

👉🏻Якщо зараз є бажання інакше ставитися до себе, треба починати виставляти кордони, охороняти їх і давати відсіч тим, хто хоче повернути твої старі кордони.

‼️Пам’ятайте, довіра — це сукупність маленьких речей і в особистих стосунках, і в домі, і за його межами. І коли ми втрачаємо довіру, йдеться про втрати суми речей. Тому потрібно зробити багато маленьких кроків, щоби цю довіру повернути.

ФОРМУЄМО ПСИХОЛОГІЧНУ СТІЙКІСТЬ(резильєнтність)

Практика резильєнтності потребує технік та їхнього щоденного відпрацювання. 

💎ЦІННОСТІ:

– визначають сенс нашого життя, те, що в ньому є найголовнішим, наше відчуття Правди.

– визначають, як ми хочемо жити, якою людиною бути, яким змістом наповнити сторінки своєї книги життя.

– надихають. Вони дають силу і мужність. І коли ми проходимо крізь випробування, саме цінності дають нам силу вистояти та визначають наш спосіб сприйняття обставин і відповідь на них.

ВАЖЛИВО

  1. Нам важливо мати ясне усвідомлення наших цінностей.

Цьому допоможуть ряд запитань, які слід ставити собі регулярно:

  • Що для мене в житті найважливіше? •Що є сенсом мого життя?
  • Яке життя я хочу прожити? Як я хочу його прожити? •Якою людиною я хочу бути?

🔖Спробуйте записувати відповіді в щоденник. Пробуйте повертатися до цих відповідей і цих запитань, переглядати на різних етапах життя, застосовувати до різних сфер, питаючи себе кожен раз, як сьогодні в цих обставинах я можу жити згідно зі своїми цінностями?

  1. Інколи цінності не чути одразу.

Але важливо не поспішати, а глибоко слухати, в тиші слухати. Бо цінності це не просто те, що раціонально обґрунтовано.

📌Цінності це насамперед те, на що «резонує» наше серце, що дає відчуття «музики», яка нас надихає, відчуття, що ви знайшли «свою зорю».

🤔Тож корисним може бути теж подумати, в які моменти життя ви справді відчували, що це і є Життя, що ви робите щось важливе, те, що справді маєте робити? Чи є люди, життя яких вам подобається, зворушує, надихає? Чи є мрії, якими «горить» серце?

  1. Інколи відчуття цінностей приходить не одразу, а росте з життєвим досвідом.

Набагато краще усвідомлювати, що ти ще в пошуку свого сенсу життя, аніж просто перейняти загальноприйняту модель та «жити, як усі».

✅Для деяких людей відчуття цінностей може бути пов’язане з духовним досвідом, відчуттям того, що виходить за межі твого життя.

✅Для інших — народитися у глибоких стосунках любові чи змістовній праці, з відчуттям приналежності до більшого, з дотику до людського страждання чи до краси.

ЦІННОСТІ –

Саме тому вони дають вам сили і натхнення пройти будь-які випробування.

Саме на них тримається наша психологічна стійкість. Але цінності є не просто для того, щоб їх знати. Вони як компас — для того, щоби згідно з ними жити. Які б не були обставини, труднощі, обмеження — жити згідно з тим відчуттям Правди, яке є в серці.

ФОРМУЄМО ПСИХОЛОГІЧНУ СТІЙКІСТЬ (резильєнтність)

🧠 Турбота про мозок і психічні ресурси

Мозок є дуже важливим органом, і в часи випробувань на нього лягає збільшене навантаження, тож нам особливо важливо забезпечити належну турботу про його стан.

📌Як водій турбується про те, щоб автомобіль був у доброму стані і був заправлений пальним — так само нам дуже важливо навчитися мудро турбуватися про мозок та поповнювати його ресурси.

ВАЖЛИВО

  1. Мозок потребує достатнього та якісного сну.

👉Це не розкіш — це час базового щоденного «клінінгу» для нервової системи.

👉Сон відновлює ресурси мозку, реорганізовує пам’ять, він також вкрай важливий для здоров’я тіла.

👉Тому пильнуйте достатній (потреба в різних людей і в різні періоди життя різна — в середньому 7-8 год.), регулярний та якісний сон.

  1. Мозок, як і тіло, потребує здорового харчування.

👉Загалом ті ж принципи здорового харчування, які корисні для тіла та серцево-судинної системи, діють і для мозку.

👉Тож пам’ятайте про корисну їжу (та уникнення шкідливоії) і не лише про те, що ви їсте, але й коли, скільки та як. Надмір є теж шкідливим.

👉Споживайте їжу з уважністю, насолодою та вдячністю, і якщо є можливість — у доброму товаристві!

  1. Наш мозок потребує регулярної фізичної активності.

👉Фізична активність має позитивний вплив на вироблення в мозку речовин, що передають сигнал між нейронами, а тому сприяє навчанню, емоційній регуляції та психологічній стійкості.

👉Фізична активність є також чудовим способом зняти стрес, відновити сили, підняти настрій, більше того, навіть має ефект у лікуванні депресії та інших розладів.

  1. Пам’ятайе про роль ресурсних активностей.

👉Десь так, як наше тіло потребує балансу певних речовин в їжі, нам треба пильнувати в щоденному ментальному раціоні присутність і належне співвідношення такого роду активностей.

👉Зокрема, щоби був час на навчання, пізнання нового, осмислення — бо наш розум спраглий вчитися!

👉Час для стосунків із близькими людьми — наша душа потребує відчувати близькість і любов.

👉Щоби була пожива для нашого «серця» — те, що творить певний емоційний стан, дозволяє відчувати зв’язок з цінностями (музика, поезія, художні фільми, духовні практики та ін.). Бо наше «серце» прагне краси, любові та світла. Час на радість та святкування. Позитивні емоції дуже важливі! І щоби була тиша, усамітнення, час із природою.

  1. Мозок потребує тренування і розвитку різних психологічних навиків.

👉Подібно до того, як під час занять спортом ми тренуємо різні групи м’язів та систем організму, психіка має свої системи, і вони потребують тренування й розвитку.

👉Як і заняття спортом — це не завжди лише в насолоду, часом є відчуття втоми та монотонності. Але регулярна практика поступово дає ефект, і врешті наша особистість та психологічні здібності розвиваються, і нам не раз послужать, зокрема і в часи випробувань.

📌Пам’ятайте про принцип регулярності, збалансованості й щоденного ритму турботи — це найкращий спосіб запобігання виснаженню.

Важливо не тільки давати мозку те, що він потребує, але і НЕ ДАВАТИ ЧИ ОБМЕЖИТИ ШКІДЛИВЕ — йдеться не лише про психоактивні речовини, зокрема алкоголь, але і про НАДМІР новин, соціальних мереж, шуму і т. д.

 

В наше життя приходить радість тоді, коли у нас є чим зайнятися, є кого любити, і є на що сподіватися.

Віктор Франкл

Жити свідомо – значить вибрати й реалізувати найкращу можливість з тих, що надаються нам обставинами, не більше, але і не менше.

Альфрид Ленгле

Перш ніж засуджувати когось, візьми його взуття і пройди його дорогу, спробуй його сльози, відчуй його болі. Наткнися на кожен камінь, об який він спіткнувся. І лише після цього говори, що ти знаєш – як правильно жити.

Далай-лама

16 днів проти насильства

Як відновити емоційний ресурс

Як досягати поставлених цілей

Кроки до успіху

Щодо розміщення

Безпека дітей в інтернеті

Загрози В ІНТЕРНЕТІ

ОНЛАЙН-БЕЗПЕКА

ЩО НАС РОБИТЬ ЩАСЛИВІШИМИ

Поради психолога для учнів, батьків та педагогів.

Прийшов Новий рік. Всі ми бажаємо одне одному щастя. Але ситуація в країні та світі часто викликає почуття тривоги. Але з пригніченим настроєм можна впоратися буквально за кілька хвилин – для цього є спеціальні прийоми. Ось кілька способів поліпшити свій емоційний стан.

Висловлюйте свої думки в щоденнику

Якщо почуття виразити словами, стає легше керувати емоціями і поглянути на ситуацію з боку. Це дуже ефективна і проста дія.

Присвятивши 10-15 хвилин в день своєму щоденнику, ми допомагаємо організму боротися з симптомами депресії і тривожності, зміцнюємо імунну систему і підвищуємо робочу продуктивність.

Результати будуть радувати вас місяцями. Це набагато корисніше, ніж давати вихід роздратуванню іншим чином, на кшталт сварки чи самоїдства.

Здійсніть кілька добрих справ безкорисливо – почуття радості від того, що допомогли іншому, буде з вами довго.

Звучить банально, але це дійсно працює. Люди, які вирішили щотижня здійснювати по п’ять невеликих добрих справ, в кінці шеститижневого експерименту відчували, як зросло їх задоволення від життя.

Все більше і більше досліджень свідчить про те, що щедрі люди щасливіші і здоровіші.

Присвятіть пару хвилин думкам про тих, кого любите. Подяка – щеплення від стресу.

Уявіть своє життя без близької людини. Жахливо, правда?

Можливо, справа в тому, що за допомогою цього прийому людина перестає сприймати улюблених як даність.

Вчені неодноразово довели, що регулярно дякувати і відчувати вдячність – відмінний спосіб отримувати більше задоволення від життя.

Виберіть улюблену фотографію і напишіть про пов’язані з нею спогади – це зробить ваше життя більш усвідомленим.

Важливо мати мету в житті: люди, які сприймають своє життя як має певний сенс, як правило, краще справляються з тимчасовими труднощами.

Як показують дослідження, перегляд фотографій – хороший спосіб нагадати собі про те, що робить ваше життя значущим, будь то сім’я або друзі, благодійність або кар’єра.

Згадуючи минуле, ви відновлюєте зв’язок з минулим, а недавні події починаєте розглядати в контексті – це допомагає сприймати розчарування і хвилювання сьогоднішнього дня менш гостро.

Захоплюючись красою природи, ми менше турбуємося про життєві негаразди.

Панорама зоряного неба або відвідування церкви, відчуття хвилювання по відношенню до чогось більш масштабного, ніж ми самі, – все це розширює наш кругозір.

Дослідження показали, що подібний досвід робить людей щасливішими і альтруїстичними, менш нетерплячими і тривожними.

Спробуйте відмовитися від чогось звичного на тиждень – це допоможе вам більше радіти повсякденним задоволенням.

Згодом ми відчуваємо все менше і менше радості від того, що колись приносило нам задоволення.

Якщо ви хочете видчути ці емоції знову, спробуйте відмовитися від джерела вашої насолоди, наприклад, від улюбленої страви або напою – на тиждень.

Сім днів по тому ви виявите, що знову радієте, як в перший раз.

За минулий час ви, цілком можливо, знайшли інший спосіб отримати задоволення.

Якщо тижнева стриманість вам здається занадто суворою, спробуйте практикувати психічну залученість під час заняття улюбленою справою.

Скажімо, коли ви робите ковток кави, сконцентруйтеся на симфонії ароматів, які сприймаються вашими смаковими рецепторами. Ця практика допомагає нам цінувати повсякденні задоволення, знижує стрес і тривожність.

Зациклення на власній провині лише збільшує ймовірність нових помилок.

Почуття провини робить нас більш тривожними і нещасними, може провокувати на нові зриви в майбутньому.

Саме тому варто зробити висновки з ситуації, де відчуваєте себе винними, і змушувати себе хоча б протягом декількох хвилин думати про себе добре, зміцнюючи таким чином власну силу волі і стаючи щасливіше в цілому.

Декілька питань напередодні Нового року …

Самосвідомість — ключ до досягнення особистого успіху. Проте навчитися розуміти себе не так-то просто. На жаль, до самосвідомості немає єдиного шляху. Кожна людина унікальна. І єдиний, хто може допомогти вам пізнати себе, — це ви самі. Щоб рухатися по життю в правильному напрямку, потрібно дати собі правильні запитання та чесні відповіді на них.

  1. Які приємні події відбулися з Вами у цьому році? Це вдача чи результат Ваших зусиль?
  2. Яка подія цього року змусила задуматися про життя, вплинула на Вас?
  3. Які люди проявили до Вас увагу чи допомогли Вам у якійсь важливій для Вас справі? Спробуйте подякувати кожному з цього списку (хоча б у думці).
  4. Чи сперечалися Ви з кимось у цьому році? Чи важлива була причина для суперечки? Що можна зробити, щоб не сперечатися в наступному році?
  5. Що змінилося у Вашому професійному житті?
  6. Пригадайте Ваші плани на цей рік, здійснення яких не залежало від форс-мажорних обставин (карантин та ін.). Чи все з задуманого реалізоване? Якщо щось ні, то чому? Що було важливіше реалізації цих планів?
  7. Пригадайте те, чим ви можете пишатися (вчинки, досягнення, слова). Подякуйте собі.

Психологічна консультація або терапія як можливість усвідомлювати щастя.

Не тільки у клієнтів, а й у деяких психологів побутує уявлення, що за психологічною допомогою потрібно йти тоді, коли вже край. А не коли хочеться краще, цікавіше, ефективніше, щасливіше. Причому в інших сферах життя все робимо інакше.

Ми прибираємо в квартирі, не чекаючи звалища сміття, часто купуємо нові речі не тому, що зносилися старі, а тому щоб виглядати краще і відчувати себе впевненіше, комфортніше. Деякі міняють меблі або техніку для того, щоб стало практичніше, в ногу з часом і прогресом. Ми не чекаємо, коли «край».

Разом з тим запит до психолога в нашій країні не звучить «хочу жити якісніше, більш усвідомлено». Кожна зустріч починається з проблем, важких переживань, заплутаних життєвих ситуацій і відносин. І за всім цим кожен раз – бажання жити радісно, бути самим (самою) собою, бути щасливим(ою).

Коли у відомого психолога запитали: «А хто твої клієнти?» Вона, не замислюючись, відповіла: «Розумні люди, які хочуть жити краще.» Я б сказала: «Розумні люди які хочуть жити щасливо і більш усвідомлено». Або так: «Розумні люди, які хочуть усвідомлено ставати щасливими».

Сьогодні психологічна консультація або психотерапія не тільки способи виходу з важких станів. Сьогодні – це способи зрозуміти себе, зрозуміти причини складнощів, поліпшити якість життя в різних областях: особистому, професійному, духовному.

І результатом психологічної роботи краще назвати не ті дозволені внутрішні конфлікти, з якими люди приходять за допомогою, а ті осяяння, висновки і навички, які з ними залишаються.

Психологічне консультування та психотерапія. В чому різниця?

Психологічне консультування – це не психотерапія. Це різні форми, причому консультування має серйозні переваги перед психотерапевтичної роботою.

Коли клієнт приходить на консультацію, йому можна запропонувати як психологічну консультацію, так і психотерапію: консультування, що відбувається у формі психотерапії, тобто психотерапевтичне консультування.

Ще раз: під час консультування може відбуватися психотерапія. А може і не відбуватися.

Важко відмежувати один вид психологічної роботи від іншого. Одне можна сказати впевнено: невірно вважати, що консультування відрізняється від психотерапії тим, що консультування короткострокове, а психотерапія передбачає тривалу роботу.

Це не так.

Консультування може складатися з серії консультацій за потреби, з іншого боку, і психотерапія може бути короткою, разовою.

Психологічна консультація – орієнтовна бесіда психолога з розумним клієнтом з приводу його життєвої ситуації. Тут хворих немає, ніхто нікого не лікує.

Психологічна консультація – процедура швидше раціональна. На психологічній консультації клієнт знаходиться в позиції Автора, в позиції розсудливої, діяльної і сильної, дорослої людини, яка вміє вирішувати свої проблеми сама, вміє визначати для себе самої свої цілі і пріоритети. Психолог в цій ситуації допомагає поглянути на ситуацію з нових точок зору, поділитися своїм професійним  досвідом, показати зразки (варіанти) рішення тих чи інших актуальних для клієнта життєвих завдань з позиції психологічної науки.

Психолог, що веде психотерапевтичне консультування, частіше іменується терапевтом, а його клієнти – люди, які відчувають труднощі в повсякденному житті, діяльності або спілкуванні. Психотерапевтичне консультування допомагає відновлювати душевне здоров’я клієнта.

Як захистити себе від шантажу  в цифровому просторі?

В період карантину значно почастішали випадки булінгу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Як захистити себе від шантажу  в цифровому просторі?

Пропонуємо до уваги інформаційні матеріали, які дають відповідь на це питання за посиланням

https://stop-sexting.in.ua/faq-teen/

Також ви можете переглянути відеоролік про кібер грумінг

https://www.youtube.com/watch?v=b-gaa9ZI2JE

Інтернет все частіше стає джерелом небезпеки для людини, наслідки якої не обмежуються втратою грошей чи особистих паролів у соціальних мережах, а можуть коштувати здоров’я та майбутнього. Повідомити про злочин можна у поліцію за телефоном 102. Кібер поліція https://cyberpolice.gov.ua. Національна гаряча дитяча лінія 116 111.

Є цілі у житті! Є можливості їх досягти!

Коли ми досягаємо цілей, ми радіємо, і саме тому надію можна назвати емоційним процесом. Ця емоція дуже важлива, так як підкріплює мислення, спрямоване на досягнення нових цілей. Коли ми зазнаємо невдачі, ми переживаємо, погано себе почуваємо, і негативні емоції позбавляють нас надії на те, що в майбутньому нам вдасться досягти своїх цілей.

Виконайте вправу (у додатку) і переконайтеся, що ваша ціль буде досягнута.

Є цілі у житті

Будьте в безпеці!

Під час карантину багато людей потрапили у ситуації, коли довгий час знаходяться вдома на обмеженому просторі і можливі конфлікти, які порушують права людини, де може мати місце насильство.

Зараз багато людей втратили роботу і взагалі засоби до існування, і змушені шукати роботу.

Щоб не потрапити у пастку торгівлі людьми, всі пропозиції ретельно перевіряйте.

Нагадуємо, ви можете звернутися за допомогою до психолога центру чи іншого за телефоном, чи у будь-який інший спосіб (інформація на сторінці психолога).

Наголошуємо, ви завжди можете звернутися до національної гарячої лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації
«Ла Страда – Україна» працює у звичайному режимі – безкоштовно, анонімно, конфіденційно.

Усі можуть звернутися за номерами:

 0 800 500 335 (зі стаціонарних)

або 116 123 (з мобільних), коли потребуватимуть допомоги.

Практичний психолог рекомендує

Сьогодні ми всі з вами опинилися в ситуації потреби адаптації до нових умов життя, які пов’язані з обмеженням в звичних діях, в задоволеннях, зобов’язаннях. З’явилося багато проблем, які раніше не виникали, тому досвіду вирішування їх не має. Цей факт не може не позначитися на психологічному сприйнятті того, що відбувається.

Нагадую вам, шановні колеги, учні та їх батьки, що ви можете звернутися до психолога нашого навчального закладу одним із нижче зазначених способів:

  • подзвонити по телефону
  • написати на електронну пошту
  • у Viber

також можна знайти цікаву інформацію чи поспілкуватися у «Google Classroom» за посиланням https://classroom.google.com/c/Njk5MjczODEwMDZa

Бережіть себе та інших! Будьте здорові!

Гаряча лінія “Стоп, паніка”

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО СТРАШНО?

КУДИ БІГТИ, ЯКЩО ВИНИКЛА ПРОБЛЕМА АБО СТАЄ ТРИВОЖНО?

ЯК НЕ ПІДДАВАТИСЯ ПАНІЦІ І ЗБЕРІГАТИ ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я?

ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНІ ФАХІВЦІ З БАГАТОРІЧНИМ ДОСВІДОМ РОБОТИ В СФЕРІ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я, ГОТОВІ ПІДТРИМАТИ ВАС В СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЯХ, ЩО ВИНИКЛИ ВНАСЛІДОК ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСА, БУДЬ ТО ПІДТВЕРДЖЕНИЙ COVID-19, ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ З РОДИЧАМИ, ВТРАТА РОБОТИ АБО БІЗНЕСУ.

Спеціалісти з психічного здоров’я гарячої лінії “Стоп, паніка” щодня безкоштовно, анонімно, кваліфіковано нададуть консультації людям, які переживають психологічну нестабільність, панічні настрої, невпевненість у завтрашньому дні та інші.

Телефони кваліфікованих фахівців гарячої лінії “Стоп, паніка”, які вже зараз поговорять з вами:

  • Світлана – 0684712122;
  • Людмила – 0671518363:
  • Людмила – 0674372121;
  • Інна – 0986930621;
  • Любов – 0991650338;
  • Оксана – 0664164409;
  • Аліна – 0973914139;
  • Олексій – 099 423-90-08;
  • Олена – 0986930581;
  • Наталія – ​​0988355114.

Також діє безкоштовний багатоканальний номер 0 800 50 18 92

Номери телефонів «гарячих ліній», що надають інформаційну та консультативну допомогу з питань булінгу, торгівлі людьми
та домашнього насильства

Усі «гарячі лінії» працюють анонімно, безкоштовно:

  • Національна дитяча «гаряча лінія»:

0800-500-225 (зі стаціонарного телефону),  116 111 (з мобільного телефону)

  • Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації:

0800-500-335 (зі стаціонарного телефону),  116 123 (з мобільного телефону)

  • Національна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0 800-505-501  (зі стаціонарного телефону), 527 (з мобільного телефону)

Заходи профілактики під час карантину, пов’язаного із поширенням вірусної інфекції

  • Джерело вірусу – людина і лише людина. Чим менше контактів з людьми, тим менше шансів захворіти. Уникайте місць масового скупчення людей. Намагайтеся якнайменше перебувати поряд із людьми, які хворіють на застуду, мають нежить або кашель. Якщо захворіли ви, то тримайте дистанцію поруч з іншими, щоб вберегти їх від хвороби.
  • Захворіли – лишайтеся вдома.  Вірус швидко передається іншим, тож ваше перебування в людних місцях сприятиме поширенню інфекції.
  • Прикривайте ніс та рот. Під час кашлю та чхання вірус розповсюджується особливо швидко. Прикрийте серветкою органи дихання – це знизить ймовірність передачі інфекції іншим.
  • Мийте руки. Руки хворого – джерело вірусу не менш значуще, ніж рот і ніс. Мийте руки часто, ретельно, постійно носіть із собою вологі дезінфікуючі гігієнічні серветки.
  • Намагайтеся не торкатися обличчя. Очі, рот та ніс для мікробів, як вхідні двері. На руках дуже багато мікробів та торкаючись ними обличчя ви збільшуєте їхні шанси потрапити в організм.
  • Привчіть себе до корисних звичок. Ретельно очистіть та продезінфікуйте поверхню, до якої часто торкаєтеся вдома, на роботі або в навчальних закладах. Це особливо важливо, якщо в приміщенні перебуває хворий.
  • Провітрюйте та дезинфікуйте приміщення та поверхні, до яких часто торкаєтеся вдома, на роботі або в навчальних закладах.
  • Стежте за достатньою кількістю сну, будьте фізично активними, уникайте стресу, пийте багато води та харчуйтеся поживною їжею.

Ще раз про стрес

Дорогі учні та їх батьки!

Ви можете звернутися до психолога, дізнавшись телефон у класного керівника або майстра виробничого навчання.

Стрес нас супроводжує постійно. Адже це природна реакція людини на зміни, що відбуваються: внутрішні, або навколишнього середовища. Під час стресу мобілізуються всі системи організму. Це допомагає знайти рішення у складній ситуації і пристосуватися.

Але сильний і тривалий стрес виснажує. Він дестабілізує роботу мозку: погіршується здатність раціонально мислити, концентруватися і оцінювати те, що відбувається, з’являється м’язова напруга, може порушуватися сон і травний процес, загострюються емоції, актуалізуються страхи, посилюється роздратування, тривожність, підвищується рівень втоми. Це впливає на фізичний стан і настрій. І, як наслідок, зачіпає всі сфери життя.

Способи пониження рівня стресу:

  1. Будьте у реальності.

Подивіться навколо. Що вас оточує? Ви зараз саме тут, чи думаєте про щось інше? Що відбувається з вашим тілом, з вашими рідними? Дайте відповіді на ці питання самому собі.

  1. Прийміть те, що відбувається

Є ситуації, які ви можете змінити, а є ті, які треба прийняти, бо ви не можете їх змінити. Пам’ятайте, проконтролювати абсолютно все неможливо, як би ви не старалися. Але ви можете робите те, що вам під силу.

  1. Добре харчуйтеся і висипайтеся

Організм – єдине ціле. Поганий сон і їжа розхитують нервову й імунну системи. Побалуйте себе чимось смачненьким, тільки в міру. Звертайте увагу на процес поглинання їжі, не відволікайтеся. Не їжте все підряд і на ходу. Намагайтеся висипатися.

  1. Знайдіть вихід емоціям

Якщо емоції зашкалюють, не тримайте їх у собі. Боятися, хвилюватися або відчувати себе пригніченим – нормально. Накопичуючи і стримуючи емоції, ви тільки підсилюєте стрес. Знайдіть того, з ким можна проговорити ваші відчуття. Знайдіть діяльність, яка допоможе вам змінити емоційний стан: подивитися цікавий фільм, почитати книжку, помити посуд, зробити домашнє завдання, пройти освітній он-лайн курс та т. і..

  1. Переосмисліть, що відбувається

Так, зараз нелегко. Зміна стандартного життєвого розпорядку сильно вибиває з колії. Саме час переглянути цінності, подумати про життя, про навчання, про роботу, і зрозуміти, куди рухатися далі і що для цього потрібно зробити.

  1. Дотримуйтеся інформаційної гігієни

Перевіряйте джерела інформації. Не читайте новини цілодобово. Виділіть для цього окремий конкретний час.

  1. Зверніться до практичного психолога навчального закладу.

Психолог допоможе вам розібратися в собі, знайти причини стресу, помітити і відреагувати витіснення емоції і зрозуміти, що робити, щоб в майбутньому уникати подібних ситуацій і реакцій.

Як зберегти, або навіть покращити стосунки з рідними під час вимушеного карантину.

  • В умовах карантину ми змушені довго залишатися вдома. Мати особистий час і простір дуже важливо для кожної людини. Тому першочерговим завданням є його організація. Поговоріть із домашніми, розподіліть обов’язки і знайдіть час для усамітнення.
  • Не бійтеся конфліктів – це всього лише етап на шляху до вирішення проблеми. І в умовах постійної близькості вони можуть виникати частіше, ніж раніше. Намагайтеся більше говорити, ділитися емоціями і прояснювати, що мають на увазі люди, які вас оточують. Всі проблеми можна вирішити, але звертайте увагу на форму і інтонацію того, що ви це говорите.
  • Займіться чимось разом. Скористайтеся карантином, аби краще пізнати один одного, зробити для іншого те, на що раніше не було часу або вважалось неважливим.

Пам’ятка щодо поведінки під час загрози поширення короновірусної інфекції

Що таке новий коронавірус?

Коронавіруси – це велика родина респіраторних вірусів, що можуть спричиняти захворювання: від звичайної застуди до тяжкого гострого респіраторного синдрому.

Новий штам коронавірусу може викликати тяжку форму пневмонії. Перебіг хвороби залежить від імунітету людини. Більшість людей, які померли внаслідок зараження вірусом, мали проблеми зі здоров’ям. Серед померлих багато людей літнього віку з хронічними захворюваннями.

Діапазон вираженості симптомів: деякі люди мають легкі симптоми, інші — тяжко хворіють. Це ускладнює встановлення справжньої кількості заражених та швидкості передачі вірусу від людини до людини.

Найпоширеніши симптомами є головний біль, кашель, лихоманка та утруднення дихання, в деяких випадках – діарея або кон’юнктивіт. Інкубаційний період триває від 2 днів до 2 тижнів.

Де можна знайти актуальну та достовірну інформацію про новий коронавірус?

Для отримання достовірної інформації радимо обирати лише офіційні джерела. Актуальна інформація про поширення коронавірус 2019-nCoV у світі, поради та профілактичні заходи:

Дорогі учні нашого центру та їх батьки!

Психологічні поради:  як реагувати на те, що відбувається

По перше, треба визнати, що є реальна загроза. І що треба бути пильними, дотримуватися правил поводження під час карантину.

По-друге, боятися це-нормально. Це підвищує мотивацію до правильної поведінки. Але, у той же час, це може привести до паніки, нелогічних, неправільних дій. Тому дуже важливо слідкувати за своїм емоційним станом.

У стані неспокою, тревоги частіше робіть вправи, які допомагають нам відчувати себе тут і зараз, відволіктися від тревожних фантазій та заспокоїтися:

▫ Відійдіть від телевізора чи компьютера, залиште телефон, станьте рівно та робіть дихальну вправу: вдихайте протягом 3 секунд, потім затримайте дихання на 2 секунди, потім повільно видихайте 4 секунди. При цьому сконцентруйте увагу на диханні. Відчуйте повітря, яке ви вдихаєте та видихаєте.

▫ Зверніть увагу, де ви зараз знаходитесь. Опишіть вголос 5 предметів, які ви бачите, 4 звуки, що чуєте, 3 відчуття у тілі, 2 запахи, які відчуваєте.

▫ Підійдіть до вікна, та опишіть для себе те, що там бачите.

Можно зробити наступні речи:

▫ Складіть план дій (список) на найближчі дні, або на цей день почасово, і старайтеся дотримуватися його.

▫ Складіть список того, що ви можете зробити реально для інших людей, які потребують вашої уваги. Наприклад, подзвонити мамі, бубусі, друзям. Можливо, є якісь прохання до вас, а раніше з якихось причин ви не могли цього зробити, а зараз з’явилася ця можливість.

Головне:

Думайте про хороше.

Бажайте усім щастя.

Будьте ввічливими та стримуйте негативні емоції.

Будьте мужніми та сильними.

Думайте своєю головою.

Будьте людяними.

Будьте милосердними.

У разі, якщо вам буде необхідна консультація психолога, пишіть на електронну адресу центру lits47@ukr.net  вказавши у темі «Для психолога», і вам дадуть відповідь або передзвонять.

Будьте здорові!

Тренінг «Будуємо майбутнє разом»

23.05.2019 члени учнівської ради ДНЗ «Слобожанський регіональний центр професійної освіти» взяли участь у тренінгу «Будуємо майбутнє разом», що був проведений Міністерством юстиції України спільно з Всеукраїнським громадським центром «Волонтер» за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні з метою попередження правопорушень серед учнівської молоді, формування здорових стосунків, виявлення конструктивного лідерства та активної життєвої позиції.

До Міжнародного дня людей з особливими потребами

03 грудня 2018 року з учнями Слобожанського регіонального центру професійної освіти були проведені групові просвітницькі консультації, спрямовані на привернення уваги до проблем людей з особливими потребами, захист їх гідності, прав та благополуччя.

Семінар практичних психологів

09.10.2018 у Слобожанському регіональному центрі професійної освіти відбувся обласний семінар-практикум для практичних психологів ЗП(ПТ)О області за темою «Роль психологічної служби щодо організації превентивного виховання учнів ЗП(ПТ)О». На семінарі були розглянуті актуальні питання створення навчального середовища, що сприяє успішному розвитку учня.

Психологічний тренінг

Сьогодні пріоритетом держави у сфері протидії торгівлі людьми є активізація профілактичної роботи, спрямована на розвиток правосвідомості молодого покоління, формування його активного, адаптивного життєвого стилю, відповідальності за власне життя, умінь об’єктивної оцінки суспільних небезпек.

Психологом закладу проведено чергове заняття програми виховної роботи з підлітками з питань протидії торгівлі людьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція».

Вправи, що виконувалися на занятті сприяли розвитку у підлітків самоповаги, почуття особистої гідності, формуванню навичок поведінки у ситуації, коли порушується особистісна гідність.

До Дня захисту дітей

До Дня захисту дітей психологом Центру спільно з майстром виробничого навчання для учнів групи 1-КК було проведено розважальну програму.

Конкурси сприяли формуванню здатності до міжособистісного спілкування, вмінню знайти правильний вихід із запропонованої ситуації, творчого та нестандартного підходу до вирішення завдань.

Робота в групі також стимулювала позитивне ставлення до себе, усвідомлення власних сильних і слабких сторін.

Тренінг «Будь впевненим у собі»

Для більшості підлітків, які відчувають невпевненість у стосунках з однолітками, характерна відсутність навичків взаємодії з іншими. На заняттях тренінгової програми «Будь впевненим у собі» підлітки не тільки отримують знання про те, як спілкуватися, а також тренуються у застосуванні різних способів поведінки, оволодівають навичками ефективного спілкування.

18.05.2018 відбулося чергове тренінгове заняття.

Бесіда з учнями «Гострий стресовий стан: що робити?»

Наприкінці ХХ та на початку нашого століття відбулося багато  катастроф. Екстремальні, кризові, травмуючі і надзвичайні ситуації відбуваються досить часто у різних куточках світу. Велике значення мають знання психології поведінки людини в цих умовах. Діяльність людини в особливих і екстремальних умовах часто супроводжується виникненням стресу. Тому інтерес до психології травмуючих ситуацій у сучасному світі неухильно зростає, як серед дорослих людей, так і серед молоді. Учні повинні бути обізнаними, щоб зрозуміти свій психічний стан або іншої  людини, яка переживає або пережила травмуючі обставини, та знати методи та прийоми психологічної допомоги в екстремальних ситуаціях.

У рамках Тижня психології,  у День цивільного захисту – 24.04.2018, з метою забезпечення учнів знаннями, які дозволять зрозуміти специфіку та особливості психічного стану людини у надзвичайних ситуаціях, психологом Пятак Н. М. було проведено з учнями бесіду «Гострий стресовий стан: що робити?», під час якої розглянуто психофізіологічні причини стресового стану, можливі емоційні реакції, такі як апатія, ступор, агресія, рухове збудження, марення, нервове тремтіння, плач, істерика та способи їх подолання.

Головне меню
Публічна інформація
Корисні посилання
Календар
Березень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архіви
Сторінки сайту