PISA-2025: підписання угоди про участь

28 лютого було підписано угоду про участь України в міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2025.

Угодою між Міністерством освіти і науки України, Українським центром оцінювання якості освіти та Організацією економічного співробітництва та розвитку визначено умови проведення міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025 (Programme for International Student Assessment) в Україні.

Також угода ставить на меті регулювання співпраці, визначає права й обов’язки сторін у підготовці та проведенні дослідження.

Зібрані за допомогою PISA дані допоможуть аналітикам простежити зв’язок між передумовами і результатами освіти. Крім того, отримані результати дозволять врахувати результати освітніх вимірювань для коригування державної політики у відповідній сфері з урахуванням потреб післявоєнного відновлення України.

Нагадаємо, що у 2016 році Україна вперше долучилася до міжнародного дослідження якості освіти PISA. Дослідження має на меті вивчити освітні системи близько 80 країн світу через вимірювання компетентностей учасників із читання, математики та природничо-наукових дисциплін. Велика увага у дослідженні PISA приділяється вивченню факторів, що впливають на успішне навчання учнів. PISA проводиться кожні три роки, починаючи з 2000 року, його результатам довіряє увесь світ. Наразі Україною успішно проведено два цикли дослідження – 2018 і 2022 років. Результати PISA-2018 представлені у національному звіті, звіт за підсумками PISA-2022 буде опублікований у грудні цього року.

Оприлюднено черговий випуск «PISA-2018: Україна в центрі уваги»

Аналітики Українського центру оцінювання якості освіти продовжують глибинний аналіз даних PISA-2018 та пропонують ознайомитися з черговим випуском «PISA-2018. Україна у центрі уваги», присвяченим вивченню ефективності методик викладання в закладах освіти. Із випуску ви дізнаєтеся, зокрема, про таке:

• Понад 75 % українських 15-річних підлітків повідомили, що вчителі з читання ставлять перед ними чіткі навчальні цілі й на початку кожного заняття роблять огляд вивченого раніше.
• 88 % учнів зазначили, що їхні вчителі протягом заняття ставлять запитання, щоб переконатися, що вони зрозуміли матеріал, а 89 % — що пояснюють, що саме вони мають вивчити за результатами певного заняття.
• Методики прямого (структурованого) викладання читання практикують майже всі вчителі України незалежно від типу закладу освіти та місцевости, де цей заклад розташовано.
• Методики структурованого викладання менше застосовувані в роботі з учнями, які навчаються в закладах освіти різних типів у великих містах, а також з тими, які навчаються в ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах незалежно від типу населеного пункту, порівняно із середнім показником по країні.
• Українські учні, чиї вчителі не використовують методик структурованого викладання, мають неістотно нижчі результати, порівняно з однолітками, чиї вчителі часто практикують пряме викладання.
• Практика прямого (структурованого) викладання істотно підвищує успішність українських учнів із низьким соціально-економічним статусом.
• У разі використання вчителем прямих інструкцій під час роботи з учнями більш високого соціально-економічного статусу навчальна успішність таких учнів може неістотно погіршуватися.

Нагадаємо, що восени 2022 року попри всі труднощі Україна успішно провела основний етап PISA-2022 й уже незабаром розпочне роботу над аналізом даних, отриманих за його результатами. Крім того, наша держава долучилася до наступного циклу дослідження – PISA-2025. Умови його проведення нещодавно було закріплено в угоді про участь України в міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2025, укладеній між Міністерством освіти і науки України, Українським центром оцінювання якості освіти й Організацією економічного співробітництва та розвитку.

Глибинні дослідження даних PISA тривають

Відколи Україна отримала базу даних із результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 (першого циклу PISA, учасником якого стала наша країна), аналітики Українського центру безперервно працюють над виявленням і висвітленням для широкого загалу значущих даних, що були зібрані в ході цього дослідження.

Окрім національного та міжнародного звітів, у яких було представлено найважливіші дані й висновки за підсумками циклу PISA 2018 року, фахівці української команди PISA додатково проаналізували значні обсяги даних і узагальнили отримані висновки в тематичних мінізвітах «PISA-2018: Україна в центрі уваги». Завдяки цим матеріалам, які з’являлися на сайті PISA.Ukraine щомісяця впродовж 2020-2021 рр., було докладно висвітлено багато часткових важливих тем: від питань матеріальних і нематеріальних ресурсів у вітчизняних закладах освіти до питань цифрової грамотності 15-річних підлітків чи їхніх уявлень про глобальний світ.

Однак висвітленими до сьогодні в мінізвітах питаннями не вичерпано потенціал даних PISA: масив цих даних практично безмежний і приховує ще безліч цікавої й практично важливої інформації, яка може допомогти освітянському загалу й усім зацікавленим особам побачити нашу шкільну освіту та її якість ніби під мікроскопом і завдяки цьому мати змогу доцільно спрямувати зусилля як на подолання негативних явищ у системі вітчизняної шкільної освіти, так і на посилення позитивних тенденцій. Саме тому команда PISA в Україні продовжує дослідницький пошук і пропонує до уваги читачів низку нових публікацій, заснованих на даних, отриманих за підсумками PISA-2018.

У нових числах мінізвітів «PISA-2018: Україна в центрі уваги» читачі й читачки, зокрема, дізнаються про те, як пропуски та запізнення впливають на результати учнівства, наскільки ефективними є методики викладання в закладах освіти, хто такі «стійкі» учні та учениці, які категорії 15-річних підлітків найчастіше стають жертвами булінгу в закладах освіти та ін.

Із першим із-поміж нових чисел мінізвітів можна ознайомитися тут. Пригадати зміст випусків минулих років можна переглянувши коротке резюме досліджень або ознайомитися із публікаціями на сайті PISA.

Відбувся основний етап PISA-2018

На сайті Українського центру оцінювання якості освіти оприлюднена інформація щодо проведення основного етапу PISA-2018.

Із 16 травня в Україні проводився основний етап міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018. Фінальна вибірка закладів освіти, які були залучені до дослідження, була сформована міжнародним партнером PISA компанією WESTAT на підставі даних про всі заклади освіти країни, де навчаються 15-річні підлітки (а це загальноосвітні школи, ліцеї, гімназії, професійно-технічні заклади, коледжі тощо). Усього для участі в основному етапі із цих закладів освіти було відібрано 6334 учні/студенти.

За підсумками проведення тестування в усіх відібраних закладах освіти в дослідженні взяли участь понад 90% учнів/студентів від загальної кількості відібраних учасників. Загалом тестування тривало 2 години (120 хвилин) з невеликою перервою після 60 перших хвилин. Тестові зошити містили завдання декількох форматів: на вибір одного з варіантів відповіді, на надання короткої відповіді або розгорнутої відповіді. Кожен учень/студент виконував свій власний варіант (усього варіантів тестових зошитів було 30). Оскільки провідна галузь циклу 2018 року – читацька грамотність, усі учасники виконували тестові завдання, що стосувалися текстів (художніх, інформаційних, пізнавальних). Крім того, одна частина учасників відповідала на завдання, спрямовані на оцінювання математичної грамотності, а інша – природничо-наукової грамотності.

Бліц-опитування, проведене спостерігачами, які перебували на пунктах тестування, свідчить, що учасників зацікавили тестові завдання PISA, зокрема учні/студенти відзначали оригінальність текстів і ситуацій, щодо яких пропонувалися завдання з різних галузей у тестових зошитах. Разом із тим учасники наголошували, що зміст окремих стимулів та завдань для них був складним, через те, що в закладі освіти вони не стикалися з подібним навчальним матеріалом.

Після виконання тестів учасники впродовж 35 хвилин відповідали на питання анкети. Крім учнів/студентів, було проанкетовано також керівників тих закладів освіти, у яких проводилося тестування. Це один із важливих складників дослідження, адже інформація з анкет допоможе простежити зв’язок між тим, як учні виконують завдання PISA, і різними чинниками, які можуть упливати на навчальну успішність (наприклад, міграційні процеси в державі, гендерна політика, соціально-економічне становище учнів/студентів, їхнє ставлення до закладу освіти, використання вчителями різних освітніх практик тощо). Дані анкетування допоможуть реалізувати ще одне важливе, окрім оцінювання читацької, математичної та природничо-наукової грамотності учасників, завдання – вивчення чинників ефективності навчання для вдосконалення освітніх практик.

Звіт за результатами проведення PISA-2018 в Україні буде оприлюднений у грудні 2019 року. Відповідальність за його підготовку покладено на Інститут освітньої аналітики.

НЕЗАБАРОМ ПРОЙДЕ ОСНОВНИЙ ЕТАП
PISA-2018 В УКРАЇНІ

PISA – Програма міжнародного оцінювання учнів (Programme for International Student Assessment). Створена за ініціативою Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) (Organisation for Economic Co-operation and Development, OECD) та партнерів цієї організації. Програма спрямована  на оцінювання освітніх систем різних країн світу на підставі тестування 15-річних учнів/студентів.

PISA –  унікальний проект, що дає можливість оцінити компетентності учнів/студентів, які закінчують навчання в основній школі, із читання, математики та природничо-наукових дисциплін. Ці компетентності прямо не пов’язані з оволодінням шкільною програмою, разом із тим рівень їх сформованості засвідчує здатність учнів/студентів успішно навчатися й бути конкурентноздатними в сучасному інноваційному суспільстві – генерувати нові ідеї, розвивати власну систему знань, застосовувати її для вирішення актуальних, особистісно й суспільно значущих проблем.

Дослідження PISA проводиться раз на три роки починаючи з 2000 року. Узяти участь у ньому може будь-яка країна. Так, у 2018 році в дослідженні братиме участь 81 країна/економіка. Україна офіційно приєдналася до Програми у 2016 році, розпочавши підготовку до проведення сьомого циклу PISA, основний етап якого пройде цього року.

Для кожного циклу PISA обирається провідна предметна галузь. У циклі 2018 року провідною галуззю буде читацька грамотність. Це означає, що у фокусі уваги будуть саме читацькі компетентності 15-річних підлітків, а отже, саме завдання на читання будуть запропоновані всім учням/студентам-учасникам дослідження, тоді як завдання, спрямовані на оцінювання математичної й природничо-наукової грамотності, буде виконувати лише частина вибірки учасників.

В Україні основний етап PISA-2018, який передбачає тестування учнів/студентів та анкетування учнів/студентів і керівників закладів освіти, буде проведено з 15 квітня по 30 травня 2018 року. Про це зазначено в наказі Міністерства освіти і науки України. В основному етапі візьмуть участь орієнтовно 6 500 учасників із 273 закладів освіти. Від кожного закладу освіти до вибірки учасників увійдуть від 3 до 38 учнів/студентів. Фінальна вибірка закладів освіти формується міжнародним партнером Програми WESTAT на підставі даних про всі заклади освіти країни, де навчаються 15-річні підлітки (а це загальноосвітні школи, ліцеї, гімназії, професійно-технічні заклади, коледжі тощо). Після визначення переліку закладів-учасників дослідження Westat у кожному з них обере тих учнів/студентів, які проходитимуть тестування. В Україні тестування буде проведено в паперовому форматі. Процедури його проведення подібні до процедур зовнішнього незалежного оцінювання: у пункті тестування на базі закладу освіти, у якому навчаються учні/студенти-учасники дослідження, працюватимуть інструктори, які роз’яснюватимуть учасникам тестування послідовність роботи з тестовим зошитом, стежитимуть за порядком в аудиторії, часом початку та закінчення роботи.  Процедура тестування стандартна: вона однаково реалізується в усіх країнах/економіках-учасницях PISA.

Тестування триватиме 2 години (120 хвилин) з невеликою перервою. Для тестування буде використано 30 варіантів тестових зошитів. Кожен учень/студент виконуватиме свій власний варіант, що допоможе уникнути списувань учасниками одне в одного й підказувань учасникам з боку інструкторів. Тестові завдання в зошитах представлені в декількох форматах: вибір одного з варіантів відповіді, надання короткої відповіді або розгорнутої відповіді. Найбільше завдань – на надання розгорнутої відповіді. У кожному тестовому зошиті будуть завдання на читання. Окрім них, учні/студенти виконуватимуть також завдання з математики і/або природничо-наукових дисциплін.

Варто наголосити, що завдання PISA – компетентнісні, незвичні для вітчизняної освітньої практики. До їх виконання особливо підготуватися неможливо, однак можна ознайомитися з прикладами завдань, а також поясненнями до них. Такі матеріали розміщено на офіційному сайті PISA в Україні (http://pisa.testportal.gov.ua/) в розділі «Приклади завдань». Фахівці УЦОЯО також підготували методичні матеріли для вчителів. Ці матеріали можна використовувати в освітньому процесі, зокрема роздруковувати приклади тестових завдань і надавати їх учням/студентам для виконання під час занять. Відповідні розділи містяться  в посібниках «PISA: читацька грамотність», «PISA: природничо-наукова грамотність», «PISA: математична грамотність», які можна вільно завантажити з офіційного сайту дослідження в Україні.

Оцінювання лише грамотності учнів/студентів з читання, математики й природничо-наукових дисциплін не забезпечує реалізації одного з найважливіших завдань PISA, а саме вивчення чинників ефективності навчання для вдосконалення освітніх практик. Щоб виконати це завдання, PISA  використовує так звані контекстні анкети, які дають можливість зібрати різноманітні дані про учасників тестування (піклування про учнів/студентів і їхня підтримка з боку батьків, навчання в ранньому дитинстві, наявність в учнів/студентів мотивації до навчання тощо). Кожен учень/студент відповідатиме на питання анкети впродовж 35 хвилин. Крім учнів/студентів, в анкетуванні візьмуть участь ще й керівники закладів освіти. Інформація з анкет допоможе простежити зв’язок між тим, як учні виконують завдання PISA, і різними чинниками, які можуть упливати на навчальну успішність (наприклад, міграційні процеси в державі, гендерна політика, соціально-економічне становище учнів/студентів, їхнє ставлення до закладу освіти, використання учителями різних освітніх практик тощо). Інформацію про зміст анкет і мету їх використання репрезентовано в розділі «Про PISA/Зміст анкет та їх використання».

За результатами проведення в Україні основного етапу PISA-2018 фахівці ОЕСР підготують міжнародний звіт, українські фахівці його перекладуть, а також підготують національний звіт, у якому висвітлять найбільш цікаву інформацію про результати нашої країни. Оскільки провідна галузь 2018 року – читання, питанню сформованості читацької грамотності в наших учнів/студентів буде присвячено левову частину звіту. Важливо також наголосити, що результати оцінювання окремих учнів/студентів і закладів освіти в національному звіті не відображатимуться. Натомість Україна отримає дані про успішність різних категорій учнів/студентів залежно від місця їх проживання, типу закладу освіти, у якому вони навчаються, тощо. Ці дані будуть оприлюднені в грудні 2019 року.

Дані, які буде зібрано під час дослідження PISA-2018, стануть цінним джерелом інформації про стан вітчизняної системи освіти для керівних органів держави, дослідників, освітян, батьків і самих учнів/студентів, що сприятиме поширенню ефективних освітніх практик у країні, а також переходу до громадсько-державної моделі управління освітою. Крім цього, отримана за результатами дослідження інформація забезпечить можливість прийняття управлінських рішень в освіті відповідно до об’єктивних показників. При цьому рішення, які прийматимуться, будуть стосуватися не окремих учасників, а освітньої політики загалом на державному рівні.

Відповідальність за організацію та проведення PISA-2018 покладено на Український центр оцінювання якості освіти. Національним координатором проекту є Тетяна Вакуленко, заступник директора УЦОЯО. За підготовку вибірки та написання звіту відповідає Інститут освітньої аналітики.

Наказ про анкетування учнів із питань PISA-2018 (1, 2 стор.)

Наказ про тестування учнів

Результати тестування