Інклюзія (від іnclusion– включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальне життя, і насамперед, тих що мають труднощі у фізичному та психічному розвитку.

Інклюзія – це залучення дітей з обмеженими можливостями здоров’я в освітній процес; процес пошуку ефективних методів та форм освітньої діяльності, які б задовольнили індивідуальні потреби усіх учнів.

Мета інклюзії – створення такого соціокультурного середовища закладу освіти, яке б задовольняло індивідуальні освітні потреби усіх учнів, незалежно від особливостей їх психофізичного розвитку.

Інклюзія – це форма спільного життя звичайних людей і людей з обмеженими можливостями здоров’я, що передбачає їх соціалізацію на всіх етапах їх життя, у тому числі під час здобуття освіти.

Особи з обмеженими можливостями здоров’я – це особи, котрі мають фізичну і (або) психічну ваду. Під обмеженою можливістю розуміють будь-яке обмеження або втрата здатності виконувати будь-яку діяльність унаслідок певної вади у межах того, що вважається нормою для людини у суспільстві.

інклюзія передбачає професійну діяльність спеціально підготовлених фахівців для системи інклюзивної освіти – інклюзивну діяльність. «Інклюзивна діяльність» – це вид освітньої діяльності, регламентований нормативно-правовою базою інклюзивної освіти.