ДЕ ОТРИМАТИ ЯКІСНУ БЕЗОПЛАТНУ КВАЛІФІКОВАНУ ДОПОМОГУ ПІД ЧАС ВІЙНИ?

Українці мають право на отримання певної соціальної допомоги. Вона може бути різною і залежить від потреб та становища кожного громадянина України.

Наприклад, в Україні можна отримати виплати для ВПО, пенсії, субсидії, допомогу малозабезпеченим сімʼям, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, особам з інвалідністю тощо.

Щоб отримати соціальну допомогу, необхідно звертатися до відповідних органів соціального захисту населення, Центру надання адміністративних послуг чи у Пенсійний фонд України, який з 1 січня 2023 року почав виплачувати деяку соціальну допомогу.

Також можна звернутися за кваліфікованою консультаційною допомогою в Урядовий контактний центр

Урядова “гаряча лінія” 1545

+38 (044) 284-19-15 – Урядова “гаряча лінія” для дзвінків із-за кордону (оплата за тарифами відповідного оператора зв’язку)

1539 – “Гаряча лінія” із соціальних питань

1547 – “Гаряча лінія” з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насильству

0 800 503 486 – лінія довіри РНБО з питань контрабанди та корупції на митниці

0 800 504 425 – “Гаряча лінія” з питань освіти для мешканців тимчасово окупованих територій

0 800 500 115 – “Гаряча лінія” Міндовкілля на зв’язку з питань захисту довкілля та природних ресурсів України

1545 (на IVR кнопка 9) – “Гаряча лінія” з питань ветеранів війни та членів їх сімей

1545 (на IVR кнопка 3) – “Гаряча лінія” з питань безпеки дітей в Інтернеті

ЯК ВПЛИВАЮТЬ АЛКОГОЛЬНІ, ЕНЕРГЕТИЧНІ НАПОЇ НА ЗДОРОВ`Я ПІДЛІТКІВ

Вплив алкоголю на організм підлітка

Алкоголь – це отрута, яка найбільше вражає головний мозок. Особливо згубно алкоголь діє на організм підлітка, в якого ще не завершився процес формування деяких відділів головного мозку, а також й інших важливих органів: серця, легень, шлунка, печінки, нирок. Токсична дія алкоголю на організм підлітка у кілька разів сильніша ніж на організм дорослого, тому що у цьому віці тканини дуже насичені водою і швидко вбирають і розповсюджують алкоголь по всьому тілу. При концентрації алкоголю в крові 0,5-0,6% (це відповідно 0,5 л горілки) у підлітка може наступити смерть. Для дітей ця доза становить 100-150 г, для грудних дітей – 10-15 г горілки.

Другою після мозку в організмі алкоголем уражається печінка, в якій відбувається його розщеплення. Накопичення алкоголю в печінці призводить до тяжкої хвороби – цирозу, яка майже завжди супроводжує хронічний алкоголізм.

Алкоголь згубно впливає на стравохід і шлунок, порушуючи виділення і склад шлункового соку. Від цього гірше засвоюється їжа, що в свою чергу негативно впливає на ріст молодої людини.

Алкоголь отруює також на бронхи і легені, вони стають ослабленими і відкривають «ворота» для інших інфекцій, що може призвести до захворювання органів дихання.

Дуже чутливо реагує на алкоголь серце. Воно змінює свій ритм , частоту скорочень, обмінні процеси в серцевому м’язі.

Нарешті, на зворотні зміни відбуваються в крові. Знижується захисна властивість крові, уповільнюється рух еритроцитів, які розносять кисень в організму людини, погіршується властивість згортання крові.

Отож можна зробити висновок, що вживання підлітками та дітьми алкоголю не просто небажане, а не допустиме.

П’янство і алкоголізм прямо і побічно згубно впливають на процеси відтворення населення, сприяючи зниженню народжуваності. Встановлено, що середня кількість абортів припадає на жінок, у сім’ях в яких чоловіки систематично вживають алкоголь, у 2,5 рази більше ніж у благополучних у цьому відношенні сім’ях.

Ще давньогрецький язичницький учений і філософ Аристотель висловив тверду впевненість у тому, що алкоголізм передається спадково. Упродовж довгого історичного періоду, коли були відсутні необхідні мови для планомірних наукових досліджень, і численні висновки робились лише на підставі спостереження і логічних умовиводів окремих вчених, така думка розділялась багатьма медиками у різних країнах. Сучасна медицина прийшла до підтвердження висловлених Аристотелем думок та виявлено ще цілий ряд негараздів, які чекають на дитя, народжене в сім’ї алкоголіків.

Наука розрізняє такі основні шляхи впливу алкоголізму чоловіків і жінок на їхніх нащадків.

1. Тератогенний. Народження неповноцінної дитини, завдяки вживання жінкою в день зачаття або в перші тижні вагітності спиртних напоїв. Алкоголь, проникає через плаценту, може проявити пряму токсичну дію на клітини ембріону і плоду, викликаючи різні аномалії, що дали назву «алкогольний синдром» або «алкогольна ембріона дія».
2. Мутагенний. Різні пошкодження хромосом, розтяжки і розриви, утворення кільцевих хромосом статевих клітин у результаті хронічного зловживання алкоголю батьками. У плоду замість двох статевих хромосом утворюється три, що призводить до народження розумово відсталої дитини.
3. Соматогенний. Пов’язаний із травмами і хронічними захворюваннями батьків-алкоголіків, що негативно впливає на розвиток плоду.

Грудні діти хворіють алкоголізмом через кров і молоко матері.

Якщо вплив батька на плід визначається тільки в момент зачаття, то на розвиток зародку більше впливає організм матері. Пере дозована алкоголем і його токсичними продуктами кров матері легко проникає через плаценту в кров плоду, порушує обмін речовин. Що призводить до викидів, передчасних пологів, народження розумово відсталих дітей.

Вплив алкоголю на людину не обмежується внутріутробним періодом. Спиртне, випите матір’ю, що годує дитину, переходить у молоко і організм малюка, приносить йому непоправне лихо. Діти, що народилися від п’яниць, навіть без психічних батоголій, ростуть ослаблені, нервові, замкнуті, злобні, жорстокі.

Стадії алкогольної залежності

Розвиток алкогольної залежності має чотири фази:

1. Початкова фаза.

Людина виявляє, що алкоголь покращує їй настрій, допомагає позбавитися від страху і укріплює віру в свої сили. Спочатку людина вживає алкоголь саме з цією метою, але поступово звикає, перерви між вживанням алкоголю скорочуються. Вона п’є швидко, особливо, коли починає, щоб швидше досягти певного рівня сп’яніння, не переживає, п’є стільки скільки їй потрібно.

2. Попередня фаза.

Вживаючий алкоголь, прагне постійно збільшити дозу. Вживання алкоголю частішає. Все частіше виникає стан перепиття.

3. Вирішальна фаза.

З’являється залежність від алкоголю. Особа, що п’є, вже не здатна себе контролювати, не може зупинитися. Інколи вона п’є і декілька днів підряд, часто перепиває. Виникають проблеми з оточенням. Люди засуджують алкоголіків, вони сприймають це як несправедливість і додатковий привід до випивки. Часто вирішує або обіцяє, що не буде пити або випиватиме менше, але йому це не вдається.

4. Кінцева фаза.

При алкогольній залежності індивід вже не може жити без алкоголю. Вже зранку змушений «пропустити склянку», щоб привести себе в робочий стан. Без алкоголю він почуває себе погано, дратівливий, нездатний зосередитися, у нього тремтять руки, болить рука, болить голова. Він напивається тепер швидше ніж раніше, його ніщо не зупиняє. Все це призводить до розладу особистості, повної втрати працездатності, розриву відносин у колективі та сім’ї.

Ступені гострого алкогольного оп’яніння

Початковий ступінь сп’яніння виявляється у відчутті тепла, легкого запаморочення. Поведінка людини майже не змінюється, але з’являється самовпевненістю посилюється серцебиття, розширюються зіниці, судини обличчя. Зовнішні рухові розлади не помітні, але координація рухів дещо поширюється, уповільнюється реакція на зовнішні подразники.

При вживанні великої кількості алкоголю наступає середній ступінь сп’яніння. П’яний нервує, йому властиві спалахи гніву, озлобленості, буяння, він втрачає почуття відповідальності за свої вчинки, прихильний до вихваляння і агресії. Після витвережування наступає в’ялість, сонливість, головний біль.

Важкий ступінь сп’яніння наступає при вживанні великої дози алкоголю. Для цього стану характерні дві фази: збудження і гальмування. У першій фазі мова стає невиразна, рухи некоординовані, вчинки беззмістовні, не рідко агресивні. Фаза гальмування проявляється у в’ялості, сонливості і закінчується глибоким наркотичним сном. У такому стані особа не реагує навіть на сильні больові подразники, вона може заснути на вулиці, а в холодну пору року замерзнути. Після пробудження вона майже не пам’ятає, що з нею було, з’являється сильне бажання випити ще. У таких осіб можлива нудота, блювота та інші ознаки отруєння.

Внаслідок неодноразового прийняття спиртних напоїв у людини закріплюється умовний рефлекс. Після забуття і пробудження у п’яниць наступає важкий стан похмілля, симптоми якого знімаються при повторному вживанні спиртних напоїв. Це головна ознака хронічного алкоголізму. Вона супроводжується синдромом астенії – втомою, непрацездатністю.

Хронічний алкоголізм, або алкогольна наркоманія – хвороба, при якій у людини з’являється неймовірний потяг до спиртних напоїв, спостерігається симптоми астенії і абстиненції та інші алкогольні розлади. Самопочуття алкоголіка дуже пригнічене, він невпевнений в собі, часом кається, лякається. Характер різко погіршується, сон короткочасний і поверхневий, він бачить жахливі сни. Водночас підвищується опір організму до алкогольного отруєння. У стадії побутового п’янства звичайні дози алкоголю вже недостатні. Ще одна ознака алкоголізму – ослаблення захисних рефлексів: блювота, нудота, слиновиділення. При вживанні великих доз алкоголю спостерігається галюцинації, гострі психози, втрата пам’яті. З’являється нестійкий мотив поведінки, хворий здійснює вчинки, не властиві йому раніше. У алкоголіка відсутня цілеспрямованість. Він ніколи не доводить розпочату справу до кінця.

В останній стадії алкоголізму різко знижується опір до великих доз алкоголю. Хворі почувають себе погано, у них порушується кровообіг, з’являються гострі розлади серцево-судинної системи, печінкова недостатність. За зовнішнім виглядом вони нагадують хворих, яким властива психічна і соціальна деградація.

Правда і міфи про користь алкоголю

1-й міф

За допомогою спиртного можна зігрітися

Чомусь люди переконані в тому, що алкогольні напої наділені зігріваючим ефектом. А для особи, яка перемерзла, ковток чогось міцненького – найкращі ліки.

І справді, при охолодженні допомагають приблизно 50 грамів горілки чи коньяку. Вони розширюють судини і нормалізують кровообіг внутрішніх органів. Наступні дози алкоголю підсилюють кровопостачання шкіри: вона червоніє, з’являється приємне відчуття тепла. Але тоді збільшується й тепловіддача, і організм починає замерзати ще більше.

2-й міф

Алкоголь покращує апетит

Неправда. Алкоголь перед їжею буде агресивно поводитися щодо слизової голодного шлунка. Можна заробити гастрит. А тому варто подумати, чи не зависока ціна за те, щоб з апетитом поїсти?

3-й міф

Алкоголь знімає стрес

Це людям так здається, що вони піднімають собі настрій за допомогою горілки.

Невеликі дози – 25-30 грамів горілки чи коньяку або 40 мл вина – знімуть внутрішню напругу і допоможуть розслабитись. Хоча, на жаль, більшість знімає стрес за зовсім іншим сценарієм…

4-й міф

Алкоголь підвищує працездатність

Дехто каже, що під дією алкоголю краще працюється. Майте на увазі: йдеться не про середній чи важкий ступінь сп’яніння, коли повністю притуплюється реакція. Йдеться про легкий ступінь, за якого активізується розумова діяльність.

Хоча, як довели вчені, працювати «під градусом» може не кожен, оскільки притуплюється реакція, знижується концентрація уваги.

5-й міф

Алкоголь понижує тиск

Дехто вважає, що алкоголь розширює судини. Справді, незначна кількість алкоголю розширює судини, проте разом з цим збільшує частоту серцебиття. А артеріальний тиск безпосередньо залежить від об’єкту крові, що «виштовхується» у кров’яне русло. Саме тому алкоголь у жодному разі не можна вважати ліками від гіпертонії.

6-й міф

Якісний алкоголь не шкодить

Будь-який алкоголь має на організм токсичну дію. А особливо неякісні напої, бо ж дешеві вироби не проходять потрібного очищення, містять сивушні олії, які підсилюють токсичну дію алкоголю.

7-й міф

Алкоголь – ліки від застуди

Багато хто лікує застуду горілкою з яблуками, медом чи ще з чимось. Вважається, що така «мікстура» понижує температуру, зупиняє нежить, зменшує біль у горлі… Усе це неправда, бо імунітету «вогняна вода» не додає, а спирт і зовсім не допомагає запаленому горлу. Воно починає боліти після такого лікування ще більше. Тому вірити у лікувальні властивості горілки не треба. А от невелику кількість підігрітого червоного вина можна випити – воно стимулює імунну систему організму.

8-й міф

Пиво – не алкоголь

Дехто думає, якщо пиво вважається слабоалкогольним напоєм, значить, воно не шкодить організму. У пиві й справді небагато спирту, але він викликає звикання. Недарма наркологи останнім часом діагностують пивний алкоголізм. Просто він розвивається повільніше, крім того, хмільний напій погано впливає на печінку і серце. Не можна пити пива щодня літрами, щоб потім не пошкодувати!

9-й міф

Алкоголь не калорійний

Багато жінок підраховують калорії, спожиті за день а випити чомусь не хочуть рахувати! Алкоголь має дуже високу енергетичну цінність, причому, чим більший градус має напій, тим більше у ньому калорій. Найбільше калорій має горілка. Вино має менше калорій і не так згубно впливає на зовнішність. Однак будь-який алкогольний напій дуже калорійний.

10-й міф

Треба не запивати, а закусувати

Більшість переконана, що міцні напої треба закусувати. І в жодному разі на запивати! Найкраще, звичайно, закусувати жирними стравами, оскільки вони не дають всмоктуватися етанолу, зменшують вираженість сп’яніння, і тому їх вважають найкращими закусками. З ними не може зрівнятися жодна «запивка».

Шкідливі наслідки вживання алкоголю

Фізичні:

• Симптоми похмілля.
• Головний біль.
• Нудота.
• Понос.
• Отруєння.
• Негативний вплив не репродуктивну функцію (у дівчат – порушення менструального циклу).
• Зміни функцій печінкових клітин.
• Порушення вуглеводневого обміну.
• Негативний вплив не серцево-судинну систему.

 

Психологічні:

• Тимчасове притуплення пізнавальних здібностей.
• Короткочасна або тривала втрата пам’яті.
• Нещасні випадки, що призводять до травм.
• Негативний вплив на центральну нервову систему.
• Зміни настрою.
• Неадекватна поведінка.
• Імпульсивна поведінка.
• Апатія, депресія, розв’язність, цинічність, емоційна холодність, брутальність, агресивність.
• Зниження рівня успішності в школі, прогули, втрата працездатності.

Соціальні:

• Підвищена конфліктність із родичами.
• Асоціальна, а в крайніх випадках і антисоціальна поведінка; сварки, бійки, насильство, порушення громадського порядку, скоєння злочинів.

 

Що люди п’ють і наслідки цього

Алкогольні напої – це напої, що містять алкоголь (етиловий спирт) воду речовину, що надають йому запаху та смаку.

Алкоголь може бути виготовлений як природним шляхом (бродіння), так і штучно.

Бродіння – найдешевший та найпоширеніший спосіб, який дозволяє перетворити рослинну сировину на алкоголь.

Вихідним продуктом в одержанні етилового спирту є злаки, картопля, буряк.

Сирий етиловий спирт (сирець) містить багато домішок, зокрема отруйні сивушні олії. Спирт очищують шляхом перегонки в особливих апаратах, але й в отриманому в такий спосіб спирті ректифікаторі зберігаються частинки шкідливих для організму речовин.

Етиловий спирт широко застосовують у різних галузях народного господарства. Його використовують як розчинник, наприклад, при виготовленні лаків, політур у ряді хімічних реакцій для синтезу органічних барвників.

Варто зупинитися на вживанні отруйних технічних рідин – різних сурогатів алкоголю. Їх уживають або помилково, вважають, що це етиловий спирт, або свідомо, нехтуючи небезпекою, як це іноді роблять запеклі пияки. Подібно звичайному спиртові ці рідини здатні викликати сп’яніння, але через 10-12 год. після їх уживання з’являються ознаки важкого отруєння: головний біль, нудота, блювота, хитка хода, слабкість, запаморочення або навіть повна втрата свідомості. Смерть настає від мозкових розладів (через 1-2 доби) або враження нирок (через 1-2 тижні). Метиловий спирт – нервово-судинна отрута  і його стограмова доза смертельна для людини. Навіть невелика кількість цього спирту вражає зоровий нерв і систему оболонок ока (зокрема сітківку).

Ще більше небезпечний дихлоретан (хлористий етилен), 10-15 грамів якого викликають незворотні зміни в печінці і нирках

Як бачимо, алкоголь і його сурогати дуже шкідливі, а наслідки їх уживання дуже небезпечні. У різних алкогольних напоях неоднаковий вміст алкоголю: у пиві – близько 5%, у натуральному вині – 9-12%, а в міцних алкогольних напоях – мінімум 35%. Хоча це залежить від конкретного напою.

Відрізняють об’ємний та ваговий вміст алкоголю. Оскільки 1 л алкоголю важить 790 г об’ємний вміст завжди буде більшим за ваговий.

Об’ємний відсоток алкоголю – це той об’єм, який займає алкоголь у відсотках до об’му всього вмісту. Ваговий відсоток показує, яку частину ваги продукту складає алкоголь.

За прийнятим стандартних не етикетках усіх алкогольних напоїв має бути вказаний об’ємний відсотковий вміст алкоголю.

Європейські фахівці вважають, що безпечний рівень вживання чистого 100-відсоткового спирту коливається в межах 20-60 г на добу для чоловіків (50-150 г горілки) і 10-40 г для жінок (25-100 г горілки).

 

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ТОЛЕРАНТНОСТІ

16 Листопада

Його запровадили у 1996 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН. Саме цього дня ЮНЕСКО ухвалило «Декларацію принципів терпимості».

Статтею 6 була урочисто проголошена дата щорічного святкування події.

У Декларації йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ця Декларація розвиває принципи, які були сформульовані ще у 1948 році у Загальній декларації прав людини.

Як заявлено в Декларації принципів толерантності (від лат.  — терпіння), «терпимість –

Терпимість, означає повагу, прийняття та правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів вияву людської індивідуальності. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті та переконань.

Терпимість – це гармонія у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, але й політична та правова потреба.

Пропагування терпимості має особливу важливість в сьогоднішню епоху стрімкого посилення глобалізації, мобільності та взаємозалежності.

Різноманіття – це безцінна перевага, проте вона може виступати й джерелом напруги. Конфлікти на національному, етнічному, релігійному, конфесійному, політичному та інших підґрунтях стали ознакою сьогодення і в нашій країні. Але толерантність спроможна розряджати потенційні конфлікти. Усі ми хочемо, щоб війна швидше закінчилася і щоб у нашій країні знову запанував мир.

Населення Землі складається з представників різних культур, які сповідують різну релігію, мають різноманітні традиції. Кожна особистість індивідуальна, і насильство не повинне мати місце в житті людей. Невідповідність людини вигаданому ідеалу призводить до агресії, насильства, екстремізму. Така ситуація спостерігається в останні роки в усьому світі. Людство повинно навчитися поважати не тільки себе, але і свій народ зокрема, виступати проти будь-якого роду прояви дискримінації та усувати стереотипи, що склалися. Виявляючи терпимість, ми сприяємо припиненню воїн і розбіжностей.

У повсякденному житті толерантність – це не бездіяльність, а активна життєва позиція, суть якої полягає не стільки в тому, щоб терпіти чужий спосіб життя, поведінку, звичаї, почуття, думки, ідеї або вірування, але охоче визнавати та приймати поведінку, переконання і погляди інших людей, які відрізняються від своїх власних. Разом із тим, прояв толерантності який співзвучний принципу поваги до прав людини, не означає терпиме ставлення до соціальної несправедливості, злочинів та правопорушень, відмову від своїх поглядів або поступки перед чужими переконаннями.

 

Толерантність (терпимість) означає, що кожен вільний дотримуватися своїх переконань і визнавати таке ж право за іншими.

Так, люди за своєю природою розрізняються за зовнішнім виглядом, соціальним станом, мовою, статтю, поведінкою і цінностями. Цей перелік критеріїв відмінності можна продовжувати без кінця.

Ми всі різні. Але ми всі рівні. Кожна людина має право жити в мирі та зберіганні своєї індивідуальності. А це означає, що бути толерантним не значить залишатися пасивним перед обличчям расизму, ксенофобії, гендерної або расової дискримінації, сексизму, ейджизму, насильства тощо, або ж мовчати, коли люди стикаються із жорстоким ставленням.

Декларація принципів терпимості звертається й до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.

Впевнена, що толерантності потрібно вчитися і можна навчитися. Оскільки толерантність – це здатність людини, спільноти, держави чути і поважати думку інших, невороже зустрічати відмінне від своєї думки. Навчання починається з дітей, яких варто вчити бути просто «такими як усі», а, поважаючи інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію. Тож ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів Організації Об’єднаних Націй.

Погодьтесь, толерантність – це привілей сильних і розумних, які не сумніваються у своїх здібностях просуватися на шляху до істини через діалог і різноманітність думок та позицій, які не боятися загубити власну індивідуальність, і які вміють поважити інших.

 

У Міжнародний день толерантності підтверджується ідея про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, а не загрозою, і варто прагнути до побудови такого суспільства, в житті якого укорінився цей основний ідеал.

Мир не можливий без терпимості, а розвиток та демократія неможливі без миру.

Чи замислювалися ви коли-небудь над питаннями толерантності?

Чи є терпимим ставлення до людей ознакою Вашої особистості?

Чи відчуваєте Ви толерантне ставлення до себе з боку інших людей?

Сьогодні варто замислитися над цим і зробити себе і світ хоч на краплину добріше та толерантніше.

Саме цьому мистецтву – жити з людьми і серед людей присвячений День толерантності, який відзначають у всьому світі.

ЗАГАЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ

Загальна декларація прав людини – рекомендований для всіх країн-членів ООН документ, прийнятий на третій сесії Генеральної Асамблеї ООН резолюцією 217 А від 10 грудня 1948 року в Палаці Шайо в Парижі.